Хороша новина номер 1. Адміністрація президента США без публічного розголосу надала Україні додаткових 200 мільйонів доларів військової допомоги. Про це повідомляє CNN з посиланням на чотири джерела у Держдепартаменті США, зазначає політичний оглядач Кирило Сазонов. Далі в оригіналі.

Це відповідь на концентрацію російських військ біля українських кордонів. І результат зміни зовнішньополітичних пріоритетів у виборі союзників України після виборів президента у 2019 році. Факт. Реальність.

Німеччина забороняла тоді і забороняє зараз продаж зброї Україні. США збільшує військову підтримку саме зброєю і до збільшеної до 300 мільйонів суми додає перед святами ще 200. Реальна політика, а не розповіді про потужну антиросійську коаліцію. Відчуйте різницю.

Хороші новини номер 2. Американські конгресмени від Республіканської партії планують внести законопроект, який оголосить Україну країною “НАТО-плюс”. Також згідно з цим документом буде ініційована перевірка, за підсумками якої Росію можуть оголосити спонсором тероризму.

При оголошенні України країною “НАТО-плюс” вона отримає військову та дипломатичну підтримку. Зокрема, такий статус забезпечить прискорений продаж деяких американських оборонних товарів та послуг.

Хто ще хоче розповісти мені про потужну антиросійську коаліцію, яку створив Порошенко? Із Німеччиною на чолі, яка заблокувала постачання Україні зброї для спротиву агресії.

А Зеленський, який у десять разів більше проводить переговори саме з Вашингтоном, він у геополітиці розбирається гірше за попередника, я правильно зрозумів?

Ну, тут два варіанти. Або ми раніше помилялися через дурість керівництва держави, або через зраду. Мені складно вгадати, яка причина із двох ключова. Я радий, що тепер є тенденції до інших відносин із реальними союзниками.

У свою чергу Французька газета Le Figaro пише, що Росія хоче “відтворити радянський геополітичний вплив у Європі та спробувати відокремити Сполучені Штати від Європи. Ці цілі явно неприйнятні”, – попередив голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель у середу.

Росія вимагатиме від НАТО всеосяжної відповіді на свої вимоги. “Ми добиватимемося конкретної, змістовної, постатейної відповіді на російський проєкт угоди про гарантії”, – заявив Грушко перед початком зустрічі.

Захід звинувачує Росію в тому, що останні тижні на кордоні з Україною було зосереджено близько 100 тисяч військовослужбовців РФ для підготовки нападу, що Москва заперечує. Росія заявляє, що розгортання збройних сил є відповіддю на зростаючу та загрозливу присутність НАТО в зоні її впливу. Венді Шерман нарікала на відсутність на даному етапі пояснень та вагомих доказів того, що Москва не планує вторгнення в Україну.

“Ми повинні бути дуже обережні. У нас немає підстав вважати, що процес (деескалації) буде розпочато. Країни ЄС – 21 з яких є членами НАТО – повинні мати “чіткі позиції” для обговорення архітектури безпеки Європи, і ми повинні сформулювати нашу відповідь у разі, якщо Росія здійснить свої загрози щодо України”, – сказав Жозеп Боррель.

Це питання про “точний внесок ЄС” у дебати буде у центрі уваги на зустрічах міністрів закордонних справ та оборони країн ЄС у четвер та п’ятницю у французькому Бресті. Боррель говорив про “скоординовані санкції” та інші неуточнені дії.

“Ми не є військовим альянсом, але у нас є засоби для просування наших інтересів безпеки та інтересів наших партнерів”, – сказав він.

Зазначимо, що переговори відбувалися на основі пропозицій МЗС Росії, яке 17 грудня опублікувало російський проєкт угоди про заходи забезпечення безпеки РФ та держав-членів НАТО. Він складається з дев’яти статей, що передбачає відмову НАТО від розширення, включаючи приєднання України, ведення військової діяльності на території країн Східної Європи, Закавказзя та Центральної Азії, а також від розміщення ракет середньої та меншої дальності в локаціях, звідки вони можуть вразити територію інших учасників.