У мережі можна знайти чимало статей із розхвалюваннями благих діянь Валерія Веремчука. Себто він і голова Народної Самооборони, і координатор центру допомоги армії, й один із координаторів центру відправки людей на майдан, й один із координаторів ради майдану на Львівщині, і зрештою просто революціонер (!)
Чи такий вже хороший цей активіст? Чи це те «нове» обличчя, на яке чекає вся країна? Аж дивно скільки позитивних тез про цю людину, можливо, це чергове замилювання очей для того, щоб щось приховати?!
Команда «Поборемо корупцію разом» вирішила детальніше придивитися до всіх цих безкорисливих та шляхетних справ.
Всім відомо, що пан Валерій координує один із штабів допомоги армії у Львові, що розташоване за адресою пр. Червоної Калини, 109.
Відкриємо для себе трішки дат. Минулого місяця, а саме 2 серпня, відкрили третій центр забезпечення українських військових. На його відкриття зібралося немало людей, навіть приїжджав, всім відомий, О. Ляшко. Всі говорили про те як цей центр зможе всім допомогти, нагадували про відкриття пункту збору допомоги, закликали допомагати військовим і т. і. Ініціативу для цього дійства та й центру загалом забезпечили Народний контроль та Народна самооборона Львівщини. Всі нагадали про свою чесність та розпочали свою роботу.
Це бачив кожен… А тепер ми розкажемо вам, що ж за кулісами цього перфоменсу, куди не всі могли зазирнути.
Виявляється, у цьому штабі, замість того, щоб безкоштовно надавати добровольцям та солдатам елементи персонального захисту та обмундирування, продають ці речі. Виникає запитання, як центр волонтерської діяльності може взагалі щось продавати? Ця діяльність пана Веремчука є зовсім не волонтерською, більше сходе на бізнес. А в силу останніх обставин, висування В. Веремчука на вибори до Верховної Ради, діяльність у цьому Центрі поєднує приємне з корисним. Ця робота не лише приносить фінансову вигоду, а й стає піар ходом для передвиборчої кампанії. І це називається благими справами? Хіба це не піар на чужій крові?
Раптом ми з’ясовуємо, що не тільки цим відзначився В. Веремчук. Крім того, що у цій, так званій, волонтерській організації продають бронежилети, їх збувають навіть близько не за ті суми за які купують (!). На життєво важливі речі для бійців у штабі ставлять надзвичайно великі націнки, які у сумі сягають близько сотні євро.
Отож, перейдемо до суті. Нам вдалося зустрітися із отцем Юстином, який придбав у штабі забезпечення армії, за адресою пр. Червоної калини, 109 (нагадуємо штаб функціонує під керівництвом В. Веремчука), 5 бронежилетів, вартістю 200 евро за кожен. Отець Юстин уже досить довгий час допомагає малозабезпеченими солдатами та за фінансової підтримки українців заробітчан закуповує для солдатів бронежилети. Отримавши найкращі рекомендації стосовно цих бронежилетів у штабі забезпечення армії, отець Юстин без жодного остраху передав їх солдатам. Зі слів працівників штабу, це бронежилети виготовлені у Німеччині та Ізраїлі. Проте, за декілька днів, солдат, якому передали один із цих жилетів, зателефонував отцю Юстину та повідомив, що цей жилет не витримує попадання куль.
Здавалося б схожа ситуація мала місце і з магазином «Штурм» (довгий час у магазині торгували бронежилетами, які, як згодом вияснили, легко можна прострелити), проте тоді винних знайшли та намагалися притягнути до відповідальності. Ми вирішили з’ясувати, звідки можна закупити такі бронежилети? Кілька громадських активістів порадили нам звернутися до певної особи. Виявляється, такі ж бронежилети, але які витримують кулі, можна придбати всього-на-всього за 110 доларів США, а не за 200 євро.
Можна зрозуміти чому продають бронежилети, адже це дорога річ. Але навіщо ставити на них націнку, більше того навіщо продавати неякісні жилети? Проте як виявилось, цей штаб продає не лише бронежилети, а й інші речі, які просто необхідні нашим бійцям. Серед цих товарів є навіть такі, які не вартують «страшних» грошей. До прикладу, нам відомі факти та й є люди, які стверджують, що вони придбали у цьому штабі і розвантажувальні системи, і наколінники, і налокітники… Ці речі не так вже й багато коштують – наколінники вартують біля 40-60 гривень, їхня вартість у штабі нам ще невідома.
Пан Валерій усіляко відхрещується від того, що всі ці псевдоволонтерські діяння та організації є лише піаром. І тільки тепер ми зрозуміли, що це ще й… заробіток (!) Заробіток на крові. Щоб не бути голослівними, надаємо запис у якому підтверджено факт продажу бронежелетів.
Крім цьогозапису у нас є ще кілька, які ми передаємо правоохоронним органам.
Поспілкувавшись із отцем Юстином, ми дізналися чимало інформації стосовно штабів допомоги та забезпечення армії. На жаль, у цьому розслідуванні крапку ще не поставлено…
Опираючись на зібрані відомості та свідчення, ми подаємо заяву в СБУ.
Чекаємо їхньої якнайшвидшої реакції та продовжуємо розслідувати ці ганебні вчинки «молодого політика» з «новим лицем» самотужки.
Автор: Марвін
