У світлі сучасних подій, особливо після чергових наступів повстанців, розгрому інфраструктури та невдач на фронті, напередодні виборів знову стало актуальним питання переговорного процесу між Україною та Росією, особливо зі сторони ворога. Путін буквально на колінах благає про переговори, усвідомлюючи подальшу капітуляцію.

Політтехнолог Борис Тізенгаузен вважає, що переговорний процес став активним не лише перед виборами в РФ, а також після заяв, які неможливо було уявити ще минулого-позаминулого року. Ці заяви стосуються можливого відправлення контингентів військ західних країн в Україну, передачі ЗСУ більш далекобійних ракет, а також дозволу деяких країн, зокрема Фінляндії, Україні використовувати їхню зброю для враження території РФ.

 «Тобто піднімають ставки не лише РФ, а й наші західні партнери. Путін особисто почав говорити про ядерні погрози (зазвичай доручав це придворному блазню Медведєву). На що отримав досить жорстку відповідь від президента Франції Макрона. Мені чомусь здається, що даремно Кремль сподівається, що гіпотетична парафія Трампа до Білого дому може зіграти на руку Кремлю. Незважаючи на персону президента, стратегія США не змінюється. І глава держави не зможе одноосібно фактично віддати Україну на поживу РФ. Тим більше, що Європа значно активізувалася», – зазначає експерт.

Політолог, військовослужбовець Дмитро Воронков заохочує західних партнерів надавати більше допомоги та стати більш рішучими.

 «В Україні давно зрозуміли, що вірити росіянам не можна, вести з ними переговори – безглуздо. А ось нашим закордонним партнерам треба було б нарешті зрозуміти, що чим більше вони тягнуть із підтримкою, тим більше жертв буде в Україні, агресивнішою стане Росія. Заходу слід стати рішучішим, – упевнений Дмитро Воронков. – І заяви на кшталт тих, що робив французький президент Макрон про готовність ввести до нас контингенти з країн НАТО, мають якнайшвидше втілюватися в реальність».