Усі знають «Київміськбуд» як найбільше і найуспішніше будівельне підприємство країни. Та насправді це ще й величезний комунальний холдинг з десятками об’єктів. І саме їх уже професійно роздерибанили.

Лютий 2014-го. Натхненний Революцією Гідності Київ готується до виборів нового мера та місцевих депутатів. Слово люстрація звучить частіше, ніж корупція.

Народний депутат Михайло Апостол направляє звернення до генеральної прокуратури з проханням перевірити діяльність комунального підприємства «Київміськбуд».

«Мені стало відомо про створення в травні 2012 року організованої групи у складі Льовочкіна, Кравця, Порайка, Кушніра. Зазначена організована група здійснила заволодіння майном холдингової компанії «Київміськбуд».

 ЗОБР 01.01  

ГПУ реагує швидко – відкриває провадження і… так само швидко закриває його. Після правоохоронців перевірити діяльність комунального холдингу береться Київрада. Там створюють для цього спеціальну робочу групу.

«Робоча група, можна сказати, займалася чим попало, – каже депутатка Київради Галина Янченко. – Документи для аудиту надійшли достатньо пізно, коли робоча група практично перестала збиратись. Зараз вони лежать мертвим грузом в земельній комісії».

На наше прохання нам показують документи, які вдалося отримати від комунального підприємства. У найпоказовішому сказано: «На сьогодні частка Київської міської ради у статутному капіталі ПАТ «Київміськбуд» становить 80%».

 Це означає, що «Київміськбуд» повністю залежний від міста, а отже, має бути абсолютно підзвітний йому. Та насправді це не так. Хто ж контролює комунальне підприємство і що там відбувається? Ми надсилаємо офіційні запити – самі і за допомогою уповноваженої з прав людини та депутатів Київради. У відповідь – відмови.

Депутат Київради Олег Петровець каже: «Я, як депутат, звернувся до Київміськбуду, однак Київміськбуд, пославшись на якесь своє своє внутрішнє положення про конфіденційну інформацію, сказав, що це інформація конфіденційна, і підстав надавати її немає».

Закритість «Київміськбуду» невипадкова.

У «Слідства.Інфо» є звернення одного з його акціонерів, компанії «Сучасне будівництво». У них йдеться про численні протиправні дії керівництва холдингу протягом останніх років. Тут і розмивання акцій, і умисне банкрутство дочірніх підприємств, і заволодіння майном. Згадуються уже знайомі нам імена.

 «… діюче керівництво Холдингу (Кушнір, Порайко та інші) за підтримки колишніх високопосадовців (Кравця та інших, які входили до складу т.з. «сім’ї») відчужувало за значно заниженими цінами будівлі, що належать підприємствам Холдингу».

 Мова йде щонайменше про п’ять адрес. «Слідство.Інфо» перевірило кожен з названих об’єктів і переконалося – «Київміськбуд» їх уже втратив. Провулок Берлінського, 15. За даними Держреєстру, нинішній власник будівлі – компанія «Перший український експертний центр». Один з її засновників – такий собі Павло Решетнік. Запам’ятайте це

Прорізна,12. Колись тут розташовувалася дочірнє підприємство «Київміськбуду» – «Зв'язок». Його ліквідували, а будівлю, що під носом у міліції – продали.

За даними того ж реєстру прав на нерухомість, зараз будівлею у серці Києва володіє компанія «РК Київ». Вона ж отримала ще два об’єкти «Київміськбуду». Це частина будівлі на вулиці Суворова, де досі розташований центральний офіс «Київміськбуду», і в минулому «київміськбудівський» готель «Оберіг» на Червонозоряному проспекті.

Як вдалося з’ясувати «Слідству.Інфо», фірма «РК Київ» безпосередньо пов’язана з головою правління «Київміськбуду» Ігорем Кушнірем.

На цю посаду його обрали у квітні 2012 року. До цього Кушнір з 2010-го працював заступником міністра оборони. Туди він прийшов з бізнесу, яким займався у Кременчуці, паралельно «гріючи» депутатське крісло місцевої ради.

Кременчук – батьківщина цілого політичного клану, який при Януковичі перебазувався в Київ. Очолював його тодішній керівник Державного управління справами, або ДУСі, Андрій Кравець – людина, наближена і до екс-президента, і до його правої руки Сергія Льовочкіна. Саме Кравець, ймовірно, і привів Кушніра у «Київміськбуд».

 Після Революції Гідності, коли Кравець тимчасово втік з України, а Льовочкін шукав способу потрапити у парламент, Кушнір вирішив розіграти власну партію і пробитися до Київради. Свою кампанію він вів під «модними» тоді ударівсько-порошенківськими кольорами.

Вибори Кушнір програв. Але справу «кременчуцької» експансії у столицю продовжив.

Зараз серед засновників «РК Київ» – кіпрська компанія "КРЕСТЕНТО ХОЛДІНГЗ ЛТД". До неї в реєстрі значився Анатолій Семеніщев.

Він теж родом з Кременчука і має там кілька компаній. Адреса, яку Анатолій Семеніщев при їхньому заснуванні вказав як реєстраційну, збігається з місцем реєстрації іншого Семеніщева – Олександра. Олександр Семеніщев відомий як депутат Кременчуцької міської ради, а з 2010 року – як Голова наглядової ради київського готелю «Дніпро», який підпорядковувався ДУСі Андрія Кравця.

Ми зателефонували Анатолію Семеніщеву.

– Вы значитесь как основатель компании «ЗК Киев».

– Ну.

– Да? Мы знаем также, что у вас есть еще несколько компаний, которые зарегистрированы по одному адресу с Александром Семенищевым.

– Да.

– Он имеет какое-то отношение к Вашей компании «РК Киев»?

– Работает.

– Он работает у Вас?

– Можно так сказать?

– Он Ваш родственник?

– Ну да…

 

За 20 хвилин Анатолій Семеніщев передзвонив нам сам. Згадав, що його прізвища в установчих документах уже немає. «Я даже не знаю, что там сейчас происходит», – сказав він.

Зв’язок Олександра Семеніщева з родиною Кушнірів очевидний. Він певний час значився співзасновником компанії «Гонор» разом з компанією «Голландські троянди». Остання – колись «родинна» фірма Кушніра і його дружини – Оксани.

 

Що це означає? Все просто. Майно державного будівельного холдингу «Київміськбуд», яким керує Кушнір, стало власністю людей з орбіти його бізнес-партнера.

Та схоже, у «Київміськбуді» вирішили не обмежуватися нерухомістю холдингової компанії у столиці. З легкої руки Київміськбуду на приватну власність перетворилися

майже два гектари землі у Козині під Києвом.

– Тут два роки тому була база відпочинку?

– Она вон идет. За лесом, туда получается.

– А тут що?

– Поваляно все, территория просто и все.

– Територія, яка раніше була базою?

– Не знаю, где территория ваша…

Охоронець лукавить. Це легко доводять gps-навігатор і місцеві жителі.

– Я правильно розумію: ось цей паркан – там була база?

– Да. База там була. Кругом, блін, повикупляли.

Кому ж дісталась ця частина лісу?

Реєстр майнових прав запевняє – нові власники – компанія ЛІСОРГБУД. Пам’ятаєте Павла Решетніка? Людина з аналогічним прізвищем, ім’ям по-батькові – у засновниках компанії. А ще – Андрій Бондарець, Лариса Ільченко, Світлана Кулакова та Ніна Чухлеб. Чухлеб – дівоче прізвище дружини Кушніра Оксани.

Отже, два елітні «київміськбудівські» гектари у Козині – по сусідству з маєтком президента Петра Порошенка і багатьох інших високопосадовців – дісталися не кому-небудь, а близьким родини Кушнірів. Та й на цьому дивовижні збіги не закінчуються!

Під час зйомок колишньої бази відпочинку серед лісу ми натрапили на… автобус будівельної компанії «Альтіс». Це та сама фірма, що працює на Поштовій площі. Право на забудову території два роки тому отримала фірма «Хенсфорд-Україна», пов’язана з родиною Андрія Кравця. Що «Альтіс» робить у цьому лісі?

Кравця ми згадали недаремно. Остання, п’ята, адреса – Мечникова, 20. Колись тут була ще одна «дочка» «Київміськбуду» – фірма «Екос». Приміщення їй довелося звільнити для фірми дружини Андрія Кравця Марини Пелих. Тепер величезна будівля поряд зі станцією метро «Кловська» повністю належить пелихівській ТОВ «Енерго сім».

Схоже, нікому не під силу завадити керівництву «Київміськбуду» роздати решту майна колись потужного комунального підприємства.

«На сьогоднішній день впливу цього скликання Київради на «Київміськбуд» немає», – визнає депутатка Галина Янченко.

Чому так? Ми можемо лише припускати. ЗМІ неодноразово доводили, що команда київського мера Віталія Кличка тісно пов’язана з командою Сергія Льовочкіна, який протягнув у парламент свою нову політичну силу.

Ми розуміємо, що перевірені нами адреси – лише верхівка айсбергу. На балансі холдингової компанії свого часу були десятки привабливих для сторонніх рук об’єктів. І ми побуваємо на кожному з них. Сподіваємося, перевіркою займемося не тільки ми, але й компетентні органи.

/Марія Землянська, Максим Опанасенко, Бюро журналістських розслідувань «Свідомо» для проекту «Слідство.Інфо»