Міністр закордонних справ Павло Клімкін переконаний, що при прийнятті Сеймом Польщі постанови про Волинську трагедію перемогли емоції, але Україна і Польща повинні робити спільні кроки до примирення і єднання. Про це він написав у Facebook, передає Корупція.Інфо

"Сьогодні Сейм Польщі прийняв постанову про Волинську трагедію. Перемогли емоції. Зміст документа викликає занепокоєння", – зазначив Клімкін.

Він висловив жаль з приводу того, що польські політики відмовилися діяти спільно з українськими політиками і експертами.

"Шкода, що Варшава не прислухалася до пропозицій українських чиновників, депутатів, видних громадських діячів про необхідність діяти спільно в цьому питанні – українським і польським історикам вивчити всі аспекти цієї трагедії, парламентам двох країн ухвалити спільну заяву", – додав міністр.

Він висловив переконання, що односторонніми діями неможливо прийти до дійсно реального примирення і єднання.

"Нам потрібні спільні кроки", – написав Клімкін.

Як повідомлялося, сьогодні Сейм Польщі прийняв постанову, якою визнав події, що розгорнулися на Волині в 1943-45 роках, "геноцидом, здійсненим українськими націоналістами проти жителів ІІ Речі Посполитої".

Також Сейм проголосив 11 липня національним днем пам'яті жертв цього "геноциду".

В цьому році виповнюється 73 роки Волинської трагедії, що забрала життя десятків тисяч поляків і українців під час взаємних конфліктів на території нинішньої Західної України.

Дані Українського інституту національної пам'яті нагадали, що в 1942-1947 роках йшла Друга польсько-українська війна, яка розгорнулася в рамках Другої світової війни. Війна йшла за українські території, які до 1939 року входили до складу Польщі (Холмщину, Волинь, Галичину), на яких українці хотіли створити власну державу, а поляки бажали відновлення довоєнних кордонів. Однак питання кордонів зважився після Другої світової війни без участі українців і поляків, після чого комуністична влада Радянського Союзу та Польщі насильно змінила етнічну конфігурацію західноукраїнських та восточнопольскіх територій.

Українські та польські історики по-різному оцінюють причини і кількість жертв Волинської трагедії.

Українські історики вважають перебільшеними дані польських колег про загибель 100 тис. поляків, відзначаючи, що насправді цей конфлікт міг забрати життя максимум 30 тис. поляків. Крім того, вони звертають увагу на те, що українці теж гинули від рук поляків і історично доведений факт, що жорстокі вбивства польських громадян здійснювали співробітники радянського НКВС під виглядом ОУН-УПА.

У липні 2013 року Сейм Польщі відмовився назвати Волинську трагедію "геноцидом" поляків.