Околиці Вугледару стають братерською могилою для російської армії. На цьому напрямі знищено ще одну колону окупантів.

Деталі розповів у Telegram військовий оглядач Костянтин Машовець.
“Я так розумію, росіянам дуже хочеться перейменувати Вугледар на Чорнобаївку… Не знаю, хто там командує російським угрупованням на Вугледарському напрямі, але робить він це якось “по-дебільному”. Чергову автоколонну росіян у с. Микільське, з боку якого вони продовжують намагатися прорватися до Вугледару, з боєприпасами та особовим складом, українська арта рознесла “в мотлох”, – розповів Машовець.
Внаслідок ударів, за попередніми даними, росіяни втратили 12-13 військових вантажівок, а також пари бойових бронемашин (ББМ), які охороняли колону. Число загиблих та поранених російських окупантів уточнюється. Зважаючи на все, втрати ЗС РФ дуже значні.
Машовець шокований, що майже через рік бойових дій російські війська, як і раніше, безтурботно використовують купчасті колони в місцях, пристріляних українською артилерією.
“Я розумію, що наказ є наказом, але це вже навіть не російська рулетка, це якесь сезонне самогубство лемінгів”, – констатував експерт. Зазначимо, що бійня під Вугледаром активно обговорюється у російських так званих “Z-каналах”. Шанувальники “спецоперації” рвуть і мріють, звинувачуючи військове командування РФ у навмисному винищенні солдатів, вимагають військових судів та страт. Далі Машовець додає:
1. На Куп’янському напрямку противник з метою виходу на бар’єрний рубіж річки Оскіл, розпочав наступальні дії в напрямку на Дворічне та Гряниківка, атакуючи з боку Лиман Перший та Тавільжанка, зокрема:

– до 2-х штурмових груп (загалом до мсв, без техніки, зі складу 138-ї омсбр 6-ї ЗВА) атакували передові позиції ЗСУ в напрямку Дворічне – Гряниківка, успіху не мали, відійшли.

– штурмовим загоном (загалом до мсв, без техніки, також зі складу 138-ї омсбр 6-ї ЗВА) проводив наступ на напрямку Лиман Перший – Гряниківка, успіху також не мав, відійшов.

Окрім того, противник значно “пожвавішав” на напрямку Куземівка – Стельмахівка, де протягом останніх 2 діб він активно проводить розвідку боєм… Зокрема, зафіксовано, принаймні 2 спроби, просунутись у вказаному напрямку силами до 2-х мсв, однак без підтримки бронетехніки. Внаслідок вогневого ураження, противник був вимушений відійти на вихідні рубежі.

Очевидно, що найближчим завданням російських військ будуть 2 селища, які знаходяться на лівому березі р. Оскіл на Куп’янському напрямку та продовжують утримуватись ЗСУ – Гряниківка та Масютівка…

Також, достатньо ймовірно, противник спробує перейти у наступ по напрямку Кислівка – Іванівка й далі на Степову Новоселівку, вздовж дороги Р-07… У цьому випадку, його найближча ціль – вийти на рубіж Петропавлівка – Курилівка… тобто – найближчі підступи до Куп’янська…

Але, на мій, дуже упереджений та суб’єктивний погляд, основні свої зусилля противник все ж-таки спробує зосередити на напрямку на Борову. Усе, що зараз він “демонструє” північно-західніше Сватове, скоріше за все, є намаганням прикувати до цієї ділянки основні тактичні резерви УВ ЗСУ, яке діє на Сватівському напрямку й таким чином розв’язати собі руки для раптового й потужного удару на Борову…
На напрямку Кремінна – Лиман, противник також достатньо активно пожвавився… намагаючись створити собі зручні умови для наступних наступальних дій у бік Лиману, Серебрянки. Тут, досить інтенсивно противник задіяв підрозділи своїх пдв. Зокрема:

– Двома взводами (зі складу 104-го дшп 76-ї дшд) без підтримки бронетехнікою, але досить вперто атакував передові позиції ЗСУ по напрямку Площанка – Макіївка, успіху не мав, після вогневого ураження, під прикриття власного рідкого мінометно-артилерійського вогню відійшов на вихідний рубіж. Протягом доби атака повторювалась, ще принаймні 3 рази… із тим же результатом

– Ще 2 штурмові групи противника загальним обсягом до десантно-штурмової роти (також зі складу 104-го дшп 76-ї дшд) спробували атакувати по напрямку Кремінна – Серебрянка. І знову, без підтримки бронетехніки, шляхом прихованого зближення й раптової атаки з близької відстані – не вийшло. Після дочасного виявлення свого висування, противник був вимушений в умовах інтенсивного вогневого ураження відійти на вихідний рубіж…