Ольга Стефанішина пояснила, протягом яких термінів Україна може стати членом Євросоюзу. За прогнозами віцепрем’єрки, мовиться про “достатньо амбітні” прогнози. Відповідну інформацію повідомила віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. Про це вона розповіла під час інтерв’ю для Українського радіо 2 липня.

Наші прогнози достатньо амбітні. Я не хочу говорити про конкретні дати, адже вони залежать не тільки від того, наскільки ми будемо готові. Вони залежать від того, що кожна країна ЄС, яка головує, наприклад, зараз Чехія, хоче отримати свої дивіденди від членства України. Тому це певним чином розтягується, – заявила Стефанішина.

Також вона пояснила, що Україна:

  • не буде зволікати з виконанням домашньої роботи, і ми точно не допустимо затягування процесу розширення;
  • виконала свою частину завдань, тому зможемо перейти до перемовин і політично приєднатися до ЄС в рекордні строки. Так само, як ми стали кандидатом.

Відповідаючи на питання про роки, Стефанішина зазначила: “Це до десятка років, до п’ятирічки”.

До того ж Європейський Союз запропонував виділити Україні 1 мільярд євро у вигляді швидкої фінансової допомоги, адже блоку наразі не вдається домовитися про більший пакет у 9 млрд євро.

Невдовзі після публікації новини з посиланням на Bloomberg, президентка Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн офіційно заявила про ініціативу виділення Україні 1 млрд євро термінової допомоги.

Країни ЄС підготували такий резервний варіант після того, як Єврокомісія не змогла отримати згоду Німеччини на пакет, який передбачав 8,8 мільярда євро позик. Крім сумнівів щодо структури фінансування, Німеччина вимагає надати Україні гранти, тобто безповоротну допомогу, замість кредитів, аби зменшити борговий тягар країни.

Уряд канцлера Олафа Шольца незгодний з тим, як пропонується розрахувати та структурувати гарантії, під які кошти будуть передані України. Раніше на питання про затримку погодження “макрофіну”, міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер сказав, що країна вже погодила 1 млрд євро гранту для України, що слід взяти до уваги.

“Не слід звертатися до Німеччини двічі”, — сказав Лінднер. “Кожен має бути залучений у міру його чи її можливостей”.

Зазначимо, що “український блок” у чеській програмі головування в Раді ЄС включає підтримку України у відсічі російській агресії, підтримку країн блоку, які прихистили українських біженців, а також роботу над повоєнною відбудовою України у майбутньому.

“Чеське головування буде підтримувати зусилля ЄС для захисту суверенітету й територіальної цілісності України, із залученням усіх наявних інструментів та програм блоку, включно з посиленням санкцій. Політична та військова підтримка України – у наших інтересах задля забезпечення безпеки у Європі”, – зазначають у програмі. 

Наступним напрямком роботи визначили питання, пов’язані з прийомом у країнах ЄС українців, що рятуються від війни.

Чехія планує у координації з Єврокомісією створити інструменти підтримки країн-членів, які прийняли найбільше українців, а також організацій які працюють у цій сфері.

Пріоритетами називають забезпечення захисту українських дітей і їхнього доступу до освіти, дошкільних закладів і гуртків, щоб їхні матері могли виходити на роботу, а також забезпечення їхнього доступу до системи охорони здоров’я.

“Чеське головування дбатиме про кооперацію і солідарність, щоб довгострокова інтеграція біженців у суспільства країн-членів була успішною”, – зазначають у програмі.

Третій напрямок – повоєнна відбудова України, з фокусом на відновлення критичної інфраструктури й забезпечення базових послуг, збільшення стійкості, економічне відновлення та стабільність. 

“У цьому питанні важливими будуть потужна координація ЄС з Україною і залучення необхідних фінансових ресурсів з усього вільного світу”, – зазначають у тексті.