Окупанти з палуби тоді ще цілого крейсера “Москва” пропонували прикордонникам острова Зміїний блискучі кар’єри, квартири, неймовірні зарплати та пенсії. Однак наші оборонці послали росіян у відомому напрямку.
Деталі розповіли у Державній прикордонній службі України. Там також оприлюднили аудіозаписи перемовин.
Окупанти хотіли підкупити наших прикордонників
Російські окупанти запропонували оборонцям Зміїного отримати “нормальне життя без участі у братовбивчій війні”. Зі свого боку росіяни обіцяли нашим прикордонникам квартири, гроші та гідну пенсію в Росії.
“Якщо ви оберете правильний бік, то у вас буде можливість гідно жити на цивільній території або продовжити службу у збройних силах Росії з перспективою кар’єрного росту. Ухваліть правильне рішення та залишитеся живими”, – сказали окупанти.
Вони також закликали сказати на державному каналі про свою згоду перейти на бік загарбників та підняти білий прапор. У відповідь українські прикордонники промовили легендарну фразу, яка стала пророчою для крейсера “Москва”. У свою чергу, в Росії батькам матросів підбитого крейсера “Москва” пропонували добровільно визнати синів “померлими внаслідок катастрофи”, при цьому не зараховуючи їх до учасників бойових дій.
З 13 квітня, коли крейсер “Москва” підбили в Чорному морі, минуло більше місяця, а батьки строковиків, які опинилися серед членів екіпажу флагмана Чорноморського флоту РФ, продовжують домагатися правди від командування та збираються подавати колективний позов до Міноборони РФ. Міноборони РФ лише одного разу прозвітувало про 1-го загиблого та 27 зниклих безвісти військовослужбовців. Батьки матросів зі слів синів розповідали “Новій газеті” про близько 40 загиблих. Кількість поранених та евакуйованих залишається невідомою.
Дві матері зниклих безвісти матросів розповіли, що їм пропонували добровільно визнати синів “померлими внаслідок катастрофи”, – вони відмовилися. На думку батьків, “весь крейсер на строковиках тримався”, хоча за законом їх там не мало бути. Строковики не значилися в жодних списках після катастрофи – вони нібито не воювали.
Командування на зустрічі з частиною родичів матросів у Севастополі сказало, що крейсер був у нейтральних водах і не був учасником бойових дій, але обіцяло, що “Москву” буде визнано учасником “спеціальної військової операції”. Офіційно інформації про потоплення крейсера сім’ям не давали, але “по секрету” командир розповів, що було три ракети: одна пролетіла повз, одна влучила у машинне відділення, інша – ймовірно, в їдальню.
Він упізнав за фотографією хлопців і підтвердив, що вони були на борту. На надію однієї з матерів про те, що хлопців урятували, командир відповів негативно, ледве стримавши сміх. Офіційно ті, кого шукають рідні матроси, значилися зниклими безвісти. Матері вважають, що рятувальну операцію не проводили, а тягнули час. Сім’ям розповідали різні версії подій. Стверджували, що поранених нема.
