Над створенням синтетичної крові вчені ламають голови більше п’ятдесяти років. Найбільше в цьому питанні просунулися британці. Їхня версія штучної крові синтезується не шляхом складних хімічних реакції, як у численних колег, а має цілком людське походження.
Британські розуми добувають кров з стовбурових клітин ембріонів, «запрограмованих» на AboRh(-). Синтетичний аналог універсальний, тобто не має групової приналежності, та стерильний, а це означає, що ризик отримати в комплекті з порцією крові який-небудь новий вірус чи рідкісну бактерію зводиться до нуля.Тільки на шляху доведеться вирішити як мінімум етичне питання з стовбуровими клітинами ембріонів. Як відомо, цей напрям в науці цькують, й відповідно не фінансують в багатьох країнах. Американські вчені з AdvancedCellTechnology давно могли б опинитися попереду всієї планети, але не вистачило коштів. Щоправда, далекоглядний Обама подумав-подумав і відмінив заборону на досліди в цій царині, що запровадив його послідовник. Так що тепер точно наздоженуть і переженуть британців. Вчені братимуть непотрібні ембріони, отримані шляхом екстракорпорального запліднення («в пробірці») в спеціалізованих клініках. Проблема морального й етичного характеру. Зате теоретично все виглядє чудово: одного ембріона достатньо, щоб виростити з нього стільки клітин крові, що вистачить на середню європейську державу. Це все перспективи на майбутнє, а поки що в нашій системі кровообігу тече ще та сама справжня кров і варто з нею поблище познайомитися. Зі шкільного курсу біології, тобі відомо, що за системою AВo вона ділиться на чотири групи, а за резус-системою — на позитивну й негативну. Група крові й резус-фактор зумовлені генетично, не змінюються протягом життя і розподіляються жителями нашої планети так:
І (0) — 41%
ІІ (А) — 38%
ІІІ (В) — 18%
ІV (АВ) — 3%
Rh (+) — 85%
Rh (-) — 15%
В людському організмі кров складає о6-8% від маси тіла. Вона постійно оновлюється, і це дуже корисна властивість, оскільки кров виконує життєво важливі функції. Вона транспортує всеможливі живильні речовини, кисень, гормони, продукти метаболізму тощо. Якщо крові з якихось причин стає менше, ніж необхідно, організм достатнього швидко сам компенсує втрати. Тому далі ми поговоримо про взаємовигідній моральній відповідальності перед тими, хто з цією проблемою самостійно впоратися не може, навіть під цілком вмотивованим страхом смерті.
Для здоровою дорослої людини втрата півлітра крові не впливає на самопочуття і фізіологічні функції. Якби не слід від голки, то ніхто б і не зауважив нічого. Ймовірно, природа точно знала, що улюбленим заняттям людства стануть війни, бійки, техногенні катастрофи та інші цікаві «хобі», в результаті яких втрата крові неминуча. Ба навіть більше, періодична втрата крові діє на організм оздоровче, омолоджу вально та адаптивно. Організм донора на порядок більш стійкий до «незапланованих» крововтратам в наслідок екстремальних ситуацій, стихійних лих та нещасних випадків завдяки «тренуванням». Втрата 450 мл крові (звичайна донорська порція: 400 мл в герметичний пакет, 40 мл — в пробілку на аналізи) стимулює кровотворення, що своєю чергою , призводить до самооновлення організму. Окрім того, це значно полегшує життя і надає вихідний органам, які утилізують відмерлі елементи крові, — селезінці та печінці. За даними ВООЗ (Всесвітньої організації охорони здоров’я), донори, які постійно здають кров (4-6 разів на рік), живуть в середньому на 5 років довше, ніж середньо-статистична людина.
Донори в десятки разів рідше страждають на інфаркти і ішемічні хвороби серця, ніж їхні пасивні співгромадяни. Здавати кров корисно для профілактики «хвороб накопичення»: атеросклерозу, подагри, порушень травлення, діяльності підшлункової залози й печінки. Всю донорську кров неодноразово тестують на наявність численних можливих захворювань і вірусів. Звідси ще один бонус: зайвий раз переконатися, що в організмі немає ВІЛ, сифілісу та букету гепатитів, завжди приємно. Всі процедури виконуються з застосуванням одноразових стерильних систем під контролем лікаря, так що ризик обзавестися чимось вищезгаданим під час забору зведений до нуля.
Донором може стати будь-яка здорова людина віком від 18 до 45 років (але в різних країнах різні обмеження). Ти можеш зробити це на найближчій станції переливання крові, звідки твій «внесок» потрапить в банк крові і перебуватиме там до моменту затребуваності (швидше за все, недовго, оскільки донорської крові в Україні катастрофічно не вистачає). Інший шлях — вибрати конкретного пацієнта. Частіше за все це дітки з онкозахворюваннями, вадами серця і хворобами крові. Вони регулярно потребують кров та її елементи. Щоб знайти дитину, якій потрібна твоя допомога, зайди в Інтернет ( наприклад, на www.donor.org.ua або www.krov.org.ua), вибери малюка з твоєю групою крові і подзвони його батькам. Там також можна знайти правила донора, що мати при собі і куди йти. Але це це можуть робити ЛИШЕ ПОВНОЛІТНІ. Зроби добру справу!
