Від восьмимісячної Світлани Середи з міста Володимира-Волинського Волинської області відмовилася рідна мати, залишивши її на залізничній колії помирати. – повідомляє Корупція.Інфо

Все ж дівчинку вдалося врятувати від неминучої смерті – згорток на колії помітив машиніст і застосував екстрене гальмування. Локомотив зупинився, лише черкнувши дитині ніжку.
Лікарка, яка їхала в тому потязі, надавала Світлані допомогу, а потім потурбувалась, аби маля оформили у сиротинець у Старий Розділ.

До трьох років дівчинка не розмовляла. Ніхто не розумів, чому, адже патологій, що могли б вплинути на розвиток мовлення, Світланка не мала. Тоді у дитини почалися сер­йозні проблеми з травмованою ніжкою, згодом кінцівку ампутували. Лікарі зазначили, що під час наркозу дівчинка почала марити. Тоді почули від неї перші слова: "Мамочко, поверни мені ніжку, дуже боляче".

Вже у 15-річному віці Світлані вдалося дізнатися інформацію про свою маму, отримавши лист із Кривого Рогу від її сусідки.

"Вона писала, що колись давно жінка, дуже схожа на мене, там жила, але зараз невідомо, де вона. І розповіла таку історію. Була по сусідству сім’я. Вона – із циганського роду, він – росіянин. За те, що завагітніла не від цигана, родина її вигнала. Сказали, куди хочеш, туди й дівайся з дочкою, або будеш проклята. Вона лишилась жити з чоловіком. Згодом його забрали покликали в армію. Він поїхав оформлювати документи, а коли повернувся, помітив, що вдома нікого нема. Через деякий час його виявили загиблим на місці, де знайшли на коліях дитину, напевно, покінчив життя самогубством. А моя мама, як випливає із цієї розповіді, зникла, і вся її родина теж", – розповіла про зміст листа Світлана.

Згодом їй вдалося дізнатися ще більше про свою маму. На ім’я директора інтернату прийшов анонімний лист із печаткою з Вінниччини без зворотної адреси: "Скажіть Світлані, хай не розбиває мою сім’ю. В мене другий чоловік, двоє дітей. За цю дочку він нічого не знає".

Це не заламало Світлану. Нині вона мама чотирьох дітей, яких, щоправда, виховує сама. Жінка щаслива, але "надія розшукати маму чи бодай рідних брата із сестрою досі не згасає".