ZБК перевірив всі закупівлі Регіональної філії «Львівська залізниця» за 9 місяців 2016 року аби розповісти вам як і куди витрачала публічні кошти найзахідніша залізниця, передає Корупція Інфо
Львівська залізниця найближча до Європи тож ми вирішили розпочати довгий екскурс по просторах державних закупівель залізниці саме з неї. За 9 місяців цього року ЛЗ уклала 570 угод на 335 мільйонів гривень. Це не так багато як об’єм закупівель «Центру забезпечення виробництва» (там закупівлі склали понад 10 мільярдів гривень), але все ж чимало цікавого ми знайдемо і в більш скромних закупівлях Львівської залізниці.
Найскандальнішим виявився найбільший тендер ЛЗ – закупівлі дизпалива у ТОВ «Нафтотрейд-ресурс». Цей тендер було описано в попередніх публікація ZБК. Нагадаємо, що Львівська залізниця примудрилася одну пропозицію, вигіднішу на 4 мільйони гривень, відхилити, а іншу проігнорувати. Таким чином «Нафтотрейд-ресурс» став переможцем тендеру на 23,2 мільйони гривень.
П’ятірка улюбленців залізниці виглядає так:
Місце Назва компанії Сума виграних тендерів
1 ПАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» 26,5 мільйонів
2 ТОВ «Нафтотрейд-ресурс» 23,2 мільйони
3 ТзОВ НВП «Інтертерм» 13,3 мільйони
4 ТОВ «Красилівський ливарний завод 12,9 мільйонів
5 ТОВ «Вуглеторфзбагачення» 10,3 мільйони
Найцікавіше з цієї компанії виглядає ТзОВ НВП «Інтертерм». Ця фірма працює виключно з Львівською залізницею, поставляючи абсолютно різноманітну продукцію. Наприклад «Інтертерм» укладав договори на постачання запасних частин локомотивів (близько 15 мільйонів за весь час), постачання паперу А4 (2,35 мільонів гривень), постачання бітуму, різців до токарних верстатів, вугільних електродів і багато іншого. Таке різномаїття товарів тонко натякає про наявність “зеленого світла” приватній фірмі.
Всього ж «домінатор» ЛЗ отримав контрактів на 24 мільйони гривень в період з 2014 по 2016 роки.
ТОВ «Вуглеторфзбагачення» продало Львівській залізниці вугілля на 32 мільйони гривень. Але ця компанія в своєму списку державних замовників окрім ЛЗ має тільки департаменти Львівської міської ради. Тож далі західного регіону переможна хода «Вуглеторфзбагачення» чомусь не ступала.
Ми також підібрали для вас рейтинг найнеоднозначніших закупівель Львівської залізниці (на нашу думку):
1. Закупівля спецвзуття, де за добре відомою схемою перемогу в тендері отримав учасник з найневигіднішою пропозицією. При чому двічі, при чому одна і та ж компанія.
ТОВ «Таланлегпром», що відноситься до групи компаній «Талан» власності сім’ї нардепа БПП Миколи Лаврика, запропонувала в двох тендерах ціну на 500 тисяч вищу, а ніж 2 суперники. Вартість першого тендеру складала 3 мільйони гривень, другого 2,4 мільйони. Проте пропозиції конкурентів було відхилено, а переможцем став «Таланлегпром». До слова ця фірма за 9 місяців поставила взуття для ЛЗ на понад 7 мільйонів гривень.
Невідомо навіщо але Львівська залізниця закупили автомобільних шин на 4,7 мільйони гривень. Переможцем тендеру стала ТОВ «Коларес-Брокерс» не зважаючи на те, що дві компанії запропонували ціни нижче на 1,2 та 1,0 мільйони гривень. Більш вигідні пропозиції було відхилено з посиланням на невідповідність документів пропозицій учасників.
При цьому ТОВ «Коларес-Брокерс» поставляло шини виключно для залізничних компаній. На сайті фірми вказано, що вона займається послугами розмитнення багажів і ніякого відношення до автомобільних шин начебто не має.
ТОВ «РФК-Груп» продало спецодягу для львів’ян на 5,8 мільйонів гривень, при цьому «РФК-Груп» ніколи раніше не продавало спецодяг, займаючись реалізацією різних інструментів. В своїх КВЕДах діяльності фірма не має виду діяльності як виробництво спецвзуття чи чогось подібного.
Тож “РФК-Груп” схоже відіграло роль фірми-посередника і абсолютно не виключено наявність чийогось прихованого інтересу в цьому.
4. Закупівля «послуги з ремонту вузлів і агрегатів МВРС». З наявної на порталі закупівель тендерної документації взагалі неможливо зрозуміти, що саме мав ремонтувати переможець ПАТ «Київський електровагоноремонтний завод». Відомо тільки, що цих вузлів мало бути 41 штука. Що за вузли, які ремонтували по 70 тисяч гривень за «штуку» доводиться лише здогадуватись.
5. Послуги з модернізації дизельних двигунів. Львівська залізниця замовила у ДТРЗ ремонт 9 дизелів М756 на 19,8 мільйонів. Середня вартість ремонту одного двигуна склала 2,3 мільйони гривень. Звичайно ремонт двигунів річ важлива, але можливо час розглядати перспективи? Адже вартість нового дизель-генератора серії Caterpillar американської «САТ» (однієї з найдорожчих і найнадійніших фірм по виробництву двигунів) становить близько 140 тисяч доларів (близько 3,6 мільйонів гривень). Caterpillar хоч і не є повним аналогом двигуна М756 проте має таку ж потужність і схожі характеристики. Але це новий американський двигун з генератором, а не ремонт 30-річної техніки. Тож залізниці мабуть варто було б задуматись над пошуком альтернативи дизелю, виробництва російського заводу “Зірка”.
Загалом майже 65% всіх закупівель вартістю понад мільйон гривень перемагали компанії, які працюють майже виключно із залізницею. Реальна конкурентність таких фірм на відкритому ринку досить відносна, але за рахунок більш вигідних умов і відхилень більш вигідних пропозицій ці компанії продовжують завойовувати поле закупівель залізниці. Так в 100 найбільших тендерах Львівська залізниці відмовила учасникам з більш вигідними пропозиціями в 9 тендерах. А сума переплачених коштів складає понад 10 мільйонів гривень тільйки за 9 місяців 2016 року…
Вугілля з окупованих терористами територій регулярно перетинає лінію розмежування залізничними коліями. Скільки державна Укрзалізниця купила твердого палива у непідконтрольних державі компаній і як «ДНРівські» фірми маскуються під «своїх» – далі.
У вересні «Донецька залізниця» закупила вугілля на 9 мільйонів гривень. 3600 тон сортового антрацитного вугілля марки АМ (13-25) було поставлено за середньою ціною 2480 гривень за тону. Переможцем трьох тендерів на цю суму стало ТОВ «ГУД ДІЛ», зареєстроване в Шевченківському районі міста Києва.
Проте «ГУД ДІЛ» фігурує в ряді кримінальних проваджень, пов’язаних з діяльністю терористичних організацій на непідконтрольних територіях України. За даними слідства ТОВ «ГУД ДІЛ» за допомогою іншого ТОВ «Актів Груп» вивозить вугілля із зони АТО через фіктивні фірми та підробку документів.
Єдиним власником ТОВ «ГУД ДІЛ» згідно інформації державного реєстру є мешканець міста Донецьк, Шитілов Євген Миколайович.
ТОВ «ГУД ДІЛ» встиг на вигравати державних тендерів на 62 мільйони гривень. При чому компанія почала поставляти вугілля тільки з вересня 2014 року (в розпал військових подій). Основними замовниками компанії є Донецька та Південно-західна залізниці і деякі теплокомунальні підприємства.
Іншим фігурантом кримінальних справ поряд з «ГУД ДІЛ» є ТОВ «Імпульс 2008», яке зареєстровано в місті Маріуполь. Проте єдиний власник «Імпульсу» Довгополов Сергій Олегович проживає в місті Сніжне, Донецької області, яке з осені 2014-го перебуває під контролем терористів.
ТОВ «Імпульс 2008» переміг в тендерах на 40 мільйонів гривень і знову ж таки основними замовниками вугілля компанії були залізничні філії Донецька залізниця (16 мільйонів) і Одеська залізниця (9,4 мільйони гривень).
За інформацією слідства «Імпульс 2008» використовує ту ж схему вивезення вугілля із зони АТО (шахта «Зоря» і шахта «Ударник» місто Сніжне) через фіктивні фірми.
Інший постачальник кам’яного вугілля ПП «Сев-Сервіс-2000» на перший погляд нічого спільного з окупованими шахтами не повинно мати. Компанія, як і її власники зареєстровані в місті Черкаси. Проте відкриваючи судовий архів фірми ми побачимо вже знайомий почерк підставних фірм з окупованого Донбасу. Протягом 2014 року ПП «Сев-Сервіс-2000» закуповувало вугілля з міст Луганськ, Сніжне, Антрацит, смт. Фрунзе та ін.
Цікаво те, що всі кримінальні справи стосовно ТОВ «ГУД ДІЛ», ТОВ «Імпульс 2008» та ПП «Сев-Сервіс-2000» зупинилися наприкінці 2015 року і в цьому році ні СБУ ні прокуратура жодних претензій до вугілля з ДНР, схоже, вже не мала.
Інший постачальник енергосировини, який поставив державним компаніям вугілля на 14,4 мільйони гривень є ТОВ «Енерго Прайм» зі Львова (замовник Донецька залізниця). Як не дивно але з’ясувати звідки компанія постачала вугілля навряд чи вдасться: за інформацією YouControl до Держреєстру компанії внесено запис про анулювання свідоцтва платника ПДВ в зв’язку з тим, що компанія виявилася відсутньою за місцем своєї реєстрації. Тобто фірму, яка виграла держтендерів на 14 мільйонів, податківці просто не змогли знайти. Можливо львівська прописка використовувалася виключно як прикриття, тим більше, що поставляти вугілля зі Львова до Донецької залізниці якось далекувато.
Інший над цікавий випадок стосується контракту Південно-західної залізниці і ТОВ «Коларес-Брокерс» на поставку 1000 тон вугілля на 2,7 мільйони гривень. Компанія офіційно займається митно-брокерськими послугами і не є постачальником вугілля. Більше того, такий вид економічної діяльності відсутній в реєстраційному свідоцтві «Коларес-Брокерс».
ТОВ «Коларес-Брокерс» вже є фігурантом корупційної закупівлі Львівської залізниці автомобільних шин на 4,7 мільйони гривень. У випадку постачання вугілля від брокерської фірми взагалі існують сумніви, що таке вугілля взагалі існувало. А якщо й існувало, то чи не була використана брокерська компанія для прикриття справжнього постачальника кам’яного вугілля?
ТОВ «Коларес-Брокерс» в 2016 році перемагало в держтендерах виключно залізничних компаній вигравши аж 22 мільйони гривень. В асортимені поставлених товарів вугілля, електрощітки, автомобільні шини, стрічка конвеєрна та ін. Такий різнобій пропозицій та їх невідповідність фактичному виду діяльності компанії наштовхує на підозри щодо привласнення державних коштів в особливо великому розмірі.
Святкування Дня залізничника цього року виявилося, мабуть, найпомпезнішим заходом листопада. Тож ZБК вирішив перевірити скільки мільйонів було витрачено на урочистості професійного свята.
Першою в медіа з’явилася інформація про 640 тисяч, які залізниця заплатила за концерт композитору ФОП Бистрякову. За ці кошти на сцені витупили кілька відомих зірок української естради, а саме Антоніна Матвієнко, Брейк-данс «Пульс», Маша Собко, Віктор Павлік, Джаз-степ-танц «Класс» Володимира Шпудейко, Аліна Паж, Наталія Папазоглу, Гарік Кричевський, Брати Яремчук, Петро Чорний, гурт «Гетьман».
Окрім цього Центр сервісного забезпечення витратив 307 тисяч гривень на «Забезпечення технічної підтримки святкування дня залізничника». Виконавець ФОП Некрасов Олексій Володимирович. За ці кошти підприємець мав забезпечити освітлення сцени під час заходу.
Та на тому витрати залізниці, як з’ясувалося не завершились. Так на харчування під час заходу було витрачено 415 тисяч гривень та 135 тисяч на подавання напоїв. За ці кошти ФОП Вичалківська О.В. забезпечила захід цукерками, канапками, чаєм, кавою й іншими ласощами та було подано мінеральну воду, кока-колу й сік.
Також «Центр сервісного забезпечення» закупив 208 букетів на 200 тисяч гривень. Найбільше до смаку залізничникам виявилися композиції з троянд та орхідей, а середня вартість такого букету складає близько 1000 гривень. Постачальником квітів стала Асоціація фермерських (селянських) господарств Києво-святошинського району «Урожай».
Варто зазначити, що це далеко не перша закупівля троянд на кілька сотень тисяч гривень. Так в липні ця ж залізнична філія закупила квіти у СК Рос.Агропродукт на 242 тисячі. Тож, як бачимо, квітів для працівників залізниці не шкодують.
Також «Центр сервісного забезпечення» до свята порадував залізничників значками «День залізничника» (їх купили аж 2000 штук) та різними сувенірами. Всього ж святкування Дня залізничника обійшлося в 2,6 мільйони гривень. При чому перевірити фактичну кількість поставлених товарів і послуг в більшості закупівель просто неможливо.
