21 грудня в селі Розкішне Білгород-Дністровського району на Одещині поховали 12-річного Віталія Кривицького. 9 грудня він із сестрою 13-річною Юлією, братом Максимом, 8 років, і матір’ю 34-річною Анною розбилися в аварії. Жінка загинула на місці. Молодший син помер у лікарні за два дні.
Анна працювала вчителем початкових класів у Бритівській школі. Там же навчалися діти. Жінка була за кермом легкового фургона “Рено Кенго”. Виїхала на зустрічну смугу, де в лоб зіткнулася із легковиком “Мітцубіші”, за матеріалами слідства.
– Велике горе для всіх. Була сім’я і в одну мить не стало. Анна Сергіївна – завжди весела, життєрадісна. Дітки чудові, виховані. І чоловіка її знаю. Кілька разів підвозив мене з роботи – привітний чоловік — розповідає працівник Бритівської школи Іван Авксентійович, 75 років. — Анна Сергіївна акуратно їздила. Але, кажуть, саме вона пішла на обгін і в’їхала в інший легковик. Чоловіку з другої машини 57 років, і йому теж дісталося — у тяжкому стані.
Родина Кривицьких мешкає в Розкішному майже 10 років.
Анна раніше працювала в Мологівській школі — викладала українську мову. Її чоловік Віктор займається господарством — мають стадо овець і кіз. Юлія — учениця восьмого класу, хлопці навчалися у п’ятому та третьому.
— Родина віруюча, дружна. Привітні й відкриті до спілкування. Віктор завжди перший запропонує допомогу. Не чекав, аби прийшли й просили. Дітей так виховували. Рідних шкода. Похорон за похороном. Аню з молодшим хлопчиком в один день ховали. До останнього сподівалися, що Віталик виживе, — розповідає 46-річний Юрій Поліщук, сільський депутат. — Анна нещодавно за кермом. Відколи перейшла працювати в іншу школу і їздила з дітьми. Спочатку на “Жигулях”, потім цю машину купили. Але ніколи не лихачила. Дівчинка каже, що їх занесло на дорозі. Це все, що пам’ятає. І обгону не було. Там складна ділянка дороги — яр. Того ранку було мокро й слизько. Та ще й бугри по асфальту. Якщо натрапити на них, машину починає вести й кидати. Свідок аварії є — водій вантажівки. Каже, що Анна обганяла його раніше. Аварію побачив, коли на горб виїхав. Я сам проїжджав і зупинявся там години через чотири після зіткнення. Дорога ще була слизька.
Юлія залишається в дитячій обласній лікарні. З реанімації її перевели у відділення ортопедії, за словами тітки Надії Василенко-Лупашко. Має складні переломи стегна й руки, але вже рухається на ліжку. Попереду в дівчини тривала реабілітація.