Головні новини Львова
Подобається

Майдан по-китайськи

01/10/2014     Автор: Яна Романська
Майдан по-китайськи

У Гонконгу розпочався свій Майдан. Історія протесту, що розпочався три дні тому, майже ідентична українській. Студенти і школярі, незадоволені довільній зміні політичного курсу країни, вийшли з протестом на головну площу. Поліція вночі побила і затримала десятки демонстрантів, після чого на вулиці вийшли вже під сотню тисяч обурених громадян, які залишилися там на ніч і на наступний день. У центрі міста – серед виблискуючих хмарочосів, розкішних крамниць і багатомільярдних банків – почали рости барикади. 

Убиті надії… 

З середини позаминулого століття до 1997 року # Гонконг був британською колонією, жителі якої зуміли перетворити невелике рибальське містечко в один зі світових фінансово-економічних центрів. Багато в чому це вийшло завдяки британській системі права, яка гарантувала вільний розвиток підприємництва, захист прав особи і власності, незалежне правосуддя, а також політичну стабільність. У підсумку Гонконг став швидше західним, ніж китайським мегаполісом. Його передачу під китайську юрисдикцію багато хто сприйняв з дуже важким передчуттям – мало кому хотілося з вільного капіталістичного майбутнього повертатися в комуністичне минуле. 

Щоб уникнути нікому не потрібних ускладнень, Великобританія і КНР узгодили для Гонконгу особливий порядок перебування в складі Китаю, який отримав назву "Одна країна – дві системи". Суть його, якщо коротко така: Гонконг, як і раніше, буде жити за власними правилами, а Пекін візьме на себе тільки зовнішню політику і оборону. У рамках цієї угоди до 2017 року діятиме перехідний період, під час якого мер буде обиратися місцевою радою, а після – загальним голосуванням. Такий підхід городян, загалом, влаштовував. 

Однак наприкінці серпня 2014 Пекін вирішив трохи уточнити процедуру обрання керівника міста після 2017 року. Парламент КНР прийняв постанову, згідно з якою, вибір жителів Гонконгу буде обмежений тільки трьома кандидатурами, схваленими Виборчим комітетом Китаю. У Пекіні чомусь вирішили, що в іншому випадку "місту загрожує хаос". Проте насправді хаос викликало саме це рішення: гонконгці, швидко зрозумівши, що з них роблять ідіотів, самостійно почали організовуватися в групи протесту проти зміни виборної системи. 

Допустити багатомісячного Майдану в влада не могла не тільки через фінансові втрати, а й через неправильний сигнал для решти країни: люди можуть подумати, що тепер це можна. Бацила демократії вкрай заразлива, а для правлячого в КНР режиму – потенційно смертельна. 

Це, до речі, одна з причин, через яу Пекін не може скасувати або модифікувати раніше прийняте рішення щодо Гонконгу: буде створено небезпечний прецедент. Якщо населення материкової частини країни почне перетворюватися на громадян, які з успіхом домагаються свого мирними протестами, то всевладдя опиниться під великим питанням. 

Друга причина – це втрата політичного контролю над Гонконгом в разі скасування "постанови про трьох кандидатів". Стратегічна мета Пекіна – "китаїзувати" Гонконг до ступеня змішування з іншими містами країни, щоб ніяких небезпечних проявів вільнодумства (на кшталт нинішнього) там і не з'являлося. 

Зараз китайська влада перебуває у певній розгубленості. Жоден з варіантів вирішення проблеми нормальним не назвеш. Зараз Пекін заблокував на всій території країни, крім Гонконгу, Instagram, щоб обурливі фотографії вуличних протестів не бентежили розуми мільярда поки ще вірних підданих. Ніяких інших дій китайські товариші поки не роблять.

 

Джерело: Українська правда



Коментарі