19 жовтня Верховна Рада ухвалила ключовий закон реформи про гарантовані державою медпослуги, передає Корупція.Інфо
Популярне: “Чоловік загинув, дружина у тяжкoму cтані…”: Харківська “мажорка” зламала життя молодому подружжю
Закон запрацює з 1 січня 2018 року. Медична реформа передбачає, що гроші на медицину розподілятимуть за іншими принципами. Тепер кошти підуть у лікарні, де є потік пацієнтів. Раніше медзаклад отримував фіксовану суму на утримування, не залежно, чи лікуються там люди. Перехідний період триватиме до 2020 року.
Тепер українці мають знайти сімейних лікарів та підписати з ними угоди. Послуги сімейного лікаря стануть першою ланкою нової системи Охорони здоров’я. На це з державного бюджету виділять 5% ВВП.
Депутат Ольга Богомолець оприлюднила попередні розрахунки цін для пацієнтів різних медустанов. І розцінки там неабиякі.
Наприклад шунтування аорти обійдеться в 130 тисяч гривень, коронарний тромбоз – 103 тисячі, камінь жовчного міхура 39 тисяч. Лікування травми м'яза передпліччя вкладеться в 63 тисячі. Забій гомілки потягне на 71 тисячу гривень.
Двома голосуваннями депутати повернули у закон принципові пункти для балансу реформи.
Ми ухвалили законопроект, який відповідає рішенню комітету. Усі важливі поправки прийняті одним пакетом,
– сказав депутат від БПП Сергій Березенко, не приховуючи усмішки.
На прохання багатьох мажоритарників, Березенко вніс у реформу зауваження, яке передбачає перехідний період у запровадженні нового фінансування з 2020 року.
Березенко запевняє, що частина мажоритарників боїться нововведень. Мовляв, поки МОЗ розбереться, багато лікарень сидітимуть без коштів. Тому протягом двох років медустанови зможуть отримувати надходження по старих правилах.
"Моя поправка говорить, що Кабмін у 2018-2019 роках може дозволити експеримент: лікарні, які готові фінансуватися за новою моделлю, можуть розпочати нею користуватися. Інші, які ще готуються – збережуть підтримку місцевих бюджетів. Якщо місцевим бюджетам не вистачатиме коштів, то вони зможуть претендувати на додаткові кошти – субвенції з держбюджету", – пояснив нардеп.
Через потужну критику опонентів медичної реформи її авторам довелося відмовитися від ідеї співоплати. Це спосіб розрахування за медичні послуги, коли пацієнт частково платить за неї. Супрун стверджувала, що гроші пацієнтів можна залучити у якості інвестицій в лікарні.
Нагадаємо, що Міністерство охорони здоров'я досі офіційно не оприлюднило ціни на медпослуги і не надало перелік того, за що після "реформи" держава вже платити не буде.
