Євген Межевий, батько-одинак із Донеччини, пройшов нелегкий шлях відтоді, коли на його рідну землю прийшла війна. Коли у Маріуполі стало небезпечно, Євген разом із сім’єю перебрався на Буковину. Дружина зрадила і покинула чоловіка самого з трьома дітьми, – передає Корупція Інфо

Популяне: ТЕРМІНОВО! Страшне ДТП з поїздом у Києві! ВІД побаченого кров холоне в жилах (ФОТО 21+)

"Я суджу про людей по вчинках. Євген – це чоловік, який вартує подиву. Коли його родина втікала з-під ворожих обстрілів, він попросив мене про дві речі. Перше – щоб нова домівка була на мирній землі, друге – щоб він міг піти у військо. Євген порядна людина, люблячий батько. Він дітей миє, прасує їм одяг, готує їжу. Не кожна мама так займається дітьми, як він", – розповіла волонтерка Людмила Шубіна.

Коли місто почали накривати з тяжкого озброєння, Євген вирішив не сидіти на місці, проте його бажання статина захист Батьківщини зі зброєю в руках реалізувалося не одразу.

"Коли почались обстріли, ми були в місті. Страшно було. Найбільше за дітей. Вони на слух почали розрізняти чи стріляє гаубиця, чи град. Я хотів піти у зону АТО, але тут дуже жорсткий відбір був. На мене дивились і казали, що занадто маленький та товстий. Тоді ми переселились на Буковину. Та поки я пішов служити, моя дружина знайшла собі іншу пасію. Вона сказала, що закохалась, мов школярка. Звісно, після почутого було боляче. Я переживав не за себе, а як це діти сприймуть. Проте без зайвих розмов їх я забрав до себе. Навіть старшого сина, для якого я не є біологічним батьком. Також я забрав маму і батька дружини. Ми всі живемо під одним дахом", – зазначив Межевий.

З військової частини на Буковині, де служив Євген, його скерували у місто Яворів Львівської області. Звідси почалася нова сторінка життя сім'ї, яка наткнулася на злидні і нестачу їжі.

"В хаті дуло, було холодно. Пам’ятаю, ми з татом спали на матраці. Я звик на підлозі спати, у мене спина сильна", – говорить старший син Матвій Межевий.

Завдяки волонтерам, які дізналися про сім’ю переселенців, життя родини Межевих почало налагоджуватись. Їм привезли речі першої необхідності, іграшки для дітей, постіль та їжу. Євгену допомогли знайти краще житло. Тепер він мріє якнайшвидше під ним облаштуватися.