Правоохоронці заперечують хоч одну смерть від Інтернет-гри.

України дісталась Інтернет-страшилка на прізвисько Момо. Її зображення надходить Мережею зненацька вночі.

Із нею вже мала справу поліція в Аргентині, а в середині серпня у Кривому Розі з шостого поверху стрибнула дівчинка. На щастя, вона  вижила, але перебуває в критичному стані. В її телефоні знайшли слід цього монстра Момо.

Як розповіла школярка Дар'я Станіковська, найпопулярніша фраза – та за чотири дні помреш. "Я спочатку реально злякалась. Думаю, все зараз батьків знайду. Ще при мамі бігала з телефоном: "Мамо, мені подзвонив Момо", – розповіла вона.

15-річній Даші Момо зателефонувала зненацька. Від жаху дівчина кинула слухавку, але прийшовши до тями, вирішила відповісти лялькоподібній істоті. "Я вирішила написати, хоча радити не писати – це страшно, вас знайдуть. Я вирішила написати і все", – повідомила вона. 

Дивні ляльки-монстри малює японська художниця Мідорі Хаяші. Моторошна аватарка, за якою ховається реальний користувач, надсилає підліткам у мессенджері WhatsApp шокувальні зображення і підбиває їх на агресію до друзів і знайомих, а найголовніше підштовхує до самогубства. Наприклад, зіскочити з даху багатоповерхівки. "Синій кит" – уже минуле. Та пошесть заманювала дітей містикою. Момо діє грубіше – одразу переходить до погроз. Врешті  фінал то й же, наприклад, вистрибнути з даху будинку. "Там йдуть реальні прямі погрози фізичної розправи безпосередньо з дитиною – підлітком або щодо родини. Тобто категорії такі: я знаю, де ти живеш, де мешкають твої батьки тощо", – розповіла експерт з безпеки дітей Олена Лізвінська.

Даша знайшла три найпопулярніші номери телефонів в Інтернеті. Всі вони – іноземні. Але це не перешкода, бо кажуть, що Момо спілкується усіма мовами. "Це тільки Японія, Колумбія, Мексика. Мені насправді всі ці номери не відповіли, хоча я писала, дзвонила два дні туди. Ніхто мені не відповідав. Але це не справжній користувач, тому що справжнього користувача заблокували, напевно, ще у липні цього року", – додала школярка.

Саме в липні цього року сталась перша дитяча смерть, яку пов’язують з Момо. В Аргентині 12-річна дівчинка вкоротила собі віку. За місяць цей телефонний терор перетнув океан і дістався до нас.

З 14 серпня реаніматологи відчайдушно борються за життя 13-річної дівчинки. Те, що вона вижила – диво, адже неушкодженого місця на маленькому тілі немає. Травми такі серйозні, що у комі медлітаком її доставили з Кривого Рогу до Дніпра. "Закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку в тім'яній, потиличній, скроневій частинах. Перелом трьох хребців поперекового відділу хребта, забій органів грудної клітки, легенів з обох сторін, розрив головного бронха, пневмоторекс", – зазначив завідувач реанімації Обласної дитячої лікарні м. Дніпро Олександр Лацинський.

Популярне: Українці розбилися в авіакатастрофі: перші подробиці

Шокована та налякана досі жінка на власні очі бачила, як мала стрибнула з балкона: "Я як подивилась – ніжки опущені і вона сидить. Мені стало, звичайно, зле. Я вийшла на балкон, взяла свій телефон і я їй кричала: "Дівчинко, що ти робиш". Але мене ж не чути було. Я взяла і зробила дві фотографії. Назад повернулася на кухню. І тільки побачила ніжки – вже вона падала, але побачила ніжки і чую такий звук – вона впала", – сказала сусідка Ніна Номіровська.

Відмінниця, спортсменка – кандидат у майстри спорту, чемпіонка Європи з дзюдо, мамина гордість. Чому зразкова дитина відважилась на таке? За словами сусідки, дівчина була учасницею груп "Синій кит", "Червона сова".

Та сліди в телефоні виявили спілкування з Момо. Хто й навіщо створив цю штуку? А головне, як же захистити дитину від агресивного бота? Особливо тепер, з початком навчального року, коли будь-яка дивовижа поширюється серед школярів зі швидкістю епідемії.

"Діти розуміють це як керівництво до дії. По-перше, що варто зробити, це заблокувати всі повідомлення від незнайомих контактів. По-друге, обмежити взагалі доступ до соціальних мереж", – порадив Максим Самойленко, системний адміністратор.

Але така тотальна заборона соцмереж навряд чи можлива на практиці. Є інші технічні можливості. IT-спеціаліст Євген Рижков вважає, що слід поставити програму для віддаленого керування та контролювати повністю контент телефону. 


Треба зрозуміти, що ви маєте справу не просто з маніяками, які залякують дітей. Річ у тому, що  дитині  присилають цілком реальні фото її вікон чи вхідних дверей зі словами: я знаю, де ти живеш. Ба більше, бот Момо називає імена друзів і місце роботи батьків.

Все це може свідчити про цілеспрямований збір даних, зашитий в тіло програми. Достатньо прислати в повідомленні замаскований вірус.

Гроші – ще одна можлива мета бота. Діти – найслабший ланцюжок у сімейних фінансових таємницях. "Перший момент – це викрадення готівки, грошових коштів з особових рахунків телефонів. Другий варіант – конкурентні розбірки, третій варіант – це просто збір інформації, збір даних для подальшого використання для якихось своїх цілей", – переконує Олена Лізвінська.

У групі ризику абсолютно всі підлітки із власним смартфоном, підключеним до інтернету. Ті, хто стоять за Момо, експлуатують природний потяг дітей до жахачок. Згадайте як легко і як надовго у голові вашої дитини поселявся бабай. Якщо бабай жив у темних закутках квартири і від нього можна було втекти в іншу кімнату, то його просунутий Інтернет-нащадок тепер живе у телефоні. Від нього не втечеш, бо він весь час у руках. 

Ситуацію підігрівають й самі школярі. Підхопивши популярний і такий доступний бренд, діти від імені Момо почали лякати одне одного. Азарт тягне їх дзвонити і на випадкові номери. Днями до столичної поліції звернулась шокована киянка, якій на телефон надходили повідомлення такого змісту: "Знаєш хто така Момо? Це вбивця і тобі не пощастило".

Момо таки розшукали – ним виявився школяр з Полтави. Наразі він відбувся вибаченням, але батьків і підлітків –  за телефонний терор уже можна притягати до відповідальності.

У Росії близько 130 дитячих смертей пов’язують з так званими групами смерті. В українській поліції заспокоюють. "Наразі таких фактів стосовно Момо в Україні не зафіксовано жодного. Жодного звернення до правоохоронних органів не було. Ті факти, які є в ЗМІ про нібито скоєння суїцидальних дій певними дітьми з використанням даної гри, неправда. Всі перевірки показали, що ці діти жодного відношення до цих ігор не мали", – сказав начальник Департаменту кіберполіції Національної поліції України Сергій Демедюк.

Тим часом в США, Німеччині, Франції розгорнули інформаційні кампанії з попередження батьків та молоді – легковажити з такими іграми там не збираються.

Ірина Курило