Разом з Держбюджетом – 2018 прийнято мораторій на перевірки бізнесу до 2019 року. Чекайте – чекайте, але чи прийняті норми відповідають дійсності? 

 Законом України від 03.11.2016 р. № 1728-VIII ( закон № 1728) з 1 січня до 31 грудня 2017 р. встановлено мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Однак планові перевірки можуть здійснюватися:

за письмовою заявою суб’єкта господарювання;
на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав, проводитиметься за погодженням Державної регуляторної служби (далі — ДРС);
за рішенням суду;
у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Популярне: “Разом вже 10 років…”: Стало відомо як виглядає дружина Семенченка та у які скандали вона потрапила

Проте, український законодавець робить все хитро. І завжди є щілини, для того, аби цей мораторій обійти. Не зважаючи на  заборону проведення податкових перевірок у 2015-2016 роках, фіскали знаходять рішення, для того аби гаманці українських підприємців не ставали товстішими. Саме через такий неправильний державний підхід, малий та середній бізнес в Україні на грані зникнення. Але ж політики обіцяли? До слова,  Гройсман зазначив, що мораторій на перевірки бізнесу цього разу буде "розумним" – це збереже високий рівень безпеки і не дозволить тиснути на бізнес. Але ж як тоді державі вдається утискати бізнесменів на законому рівні? І як цьому тиску протистояти?

Окрім гучних фраз про мораторій, з кожним роком починаючи з 2015 були певні виключення, які все звужували і звужували кільце бізнесу. Як би це дивно не звучало повний державний контроль при певній підприємницькі свободі.

Держконтроль ігнорує мораторій. Як зазначає адвокат і податковий консультант Лариса Антощук.



"Найбільше претензій у бізнесу з цього приводу виявилося до ДФС (Державної фіскальної служби) та Фінінспекції. «Начхали» на норми закону, на думку підприємців, і Держекоінспекція, й Держсільгоспінспекція, й Державіаслужба, і Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та навіть Пенсійний фонд. Очевидно, причин цьому декілька. По-перше, тотальна непідготовленість більшості контролюючих органів до того, що вони залишаться без можливості перевіряти бізнес, контролювати й стягувати штрафи, здійснювати донарахування. По-друге, це — загальна ситуація з наповненням бюджету. На стосунок перевірок ДФС і митних органів, всупереч мораторію в законодавстві, вони продовжують перевірки, тому що існує необхідність наповнювати бюджет»

Вочевидь, відвертий обхід законодавчих норм для податківців — надто ризикована справа, тож вони не погребували й іншими, прихованими, методами. На кшталт, нещодавно було винесено ухвалу, згідно якої суддя одноосібно дозволив провести позапланову податкову перевірку декількох підприємств у межах досудового розслідування.

Дійсно, згідно новому положенню Закону, «гнати в шию» належало підприємства та ФОПи з доходом до 20 млн грн за рік, що не ввозять на митну територію України та/або не виробляють, та/або не реалізують підакцизні товари. І це за умови, якщо немає дозволу Кабміну, бажання самого суб’єкта господарювання, рішення суду або вимог КПК. Про жодну ініціативу самих фіскалів або ж рішень суддів у Законі навіть не йдеться.

Але в цьому випадку із суддею-самовольцем підприємства, на які він накликав податківців, навіть не фігурують у справі! Тобто, суддя власноруч вирішив дозволити перевірку ні до чого не причетних підприємств. Лише якийсь засновник однієї з ТОВок-контрагентів фігурує в розслідуванні. Але причетність його або вина, ба більше, що не була та не є доведеною, немає ні рішення суду, ні саме розслідування ще не скінчилося.

Протягом 2015-2016-2017 і тепер вже 2018 року список постійно розширюється. Наприклад вже у 2018 році уряд зняв мораторій на перевірку аптек.

«Отже, розпочинати боротьбу з незаконною перевіркою потрібно з моменту, коли вам стало відомо про її призначення. В такому випадку — найбільша вірогідність встигнути оскаржити незаконні дії до того, як податківці постукають у двері», — узагальнює юрист Олена Садовець.

Регуляційні органи іноземних країн створені задля того, аби контролювати чесність, прозорість та відкритість бізнесу, позбавляючи його від корупційних схем та ухилення від сплати податків. В якому напрямку рухається український держконтроль — питання риторичне, а відповідь на нього можна отримати лише з часом. Натомість, не варто забувати, що цей вектор завжди можна скорегувати спільними зусиллями бізнес-спільноти й громадськості.