В Україні загальний борг за комуналку перевалив за 38 млрд грн, левова частина від цієї суми — неоплачені платіжки на тепло. Усього в країні — 15 млн домогосподарств. Це означає: якщо сукупний борг розділити на всі українські сім'ї, кожна може отримати по 2,5 тис. грн.

У середньому борги є у кожної п'ятої квартири. Причому накопичують їх не тільки ті, хто дійсно не може платити, але й цілком заможні мешканці. Згідно із законом, за борги можуть заарештувати будь-яке майно — техніку, авто й навіть частину заробітної плати або пенсії.

Якщо борг "старше" 3 років, суд за нього не візьметься

Стягнути можна тільки ту частину боргу за комуналку, якій не більше трьох років. Згідно з Цивільним кодексом, якщо за три роки комунальне підприємство не розібралося зі своїм клієнтом у суді, отже, витребувати ці гроші вже не вдасться. Важливо при цьому зазначити, що сам борг не прощається, його продовжать вказувати в платіжках. Однак, якщо після цього почати справно платити, а стару заборгованість "не визнавати", домогтися стягнення коштів буде вкрай складно.

"Суди повинні досліджувати призначення платежів, квитанції на оплату житлово-комунальних послуг та історію таких оплат і, в разі вчинення боржником оплати чергового платежу, встановити — чи підтверджує така дія визнання тільки певної частини боргу, і, як наслідок, не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності щодо інших (невизнаних) частин платежу", — йдеться в постанові Верховного суду у справі №6-43цс17.

Простіше кажучи, термін позовної давності не оновлюється в тому випадку, якщо ви почали платити, наприклад, із минулого місяця, а борг у вас накопичувався п'ять років. Правда, при цьому за три попередні роки доведеться відповідати, а решта — буде тягнутися.

З подібними боргами варто бути акуратним. В Україні вже був прецедент, коли за несплачену комуналку продали на аукціоні квартиру. До 50 тис. грн з вирученої суми забрали в рахунок боргу, решту віддали вже колишнім власникам. Причому квартиру продали у державній системі СЕТАМ. А на ній ціни на нерухомість можуть бути в рази нижчими, ніж ринкові.

За неякісну послугу можна не платити

Закон "Про житлово-комунальні послуги" дозволяє в окремих випадках комунальні послуги не оплачувати, або ж платити менше. Наприклад, якщо замість гарячої води — тепла, платити за неї за тарифом для гарячої не потрібно.

Як оплачувати гарячу воду:


  • 75-50 градусів — повний тариф;

  • 49-45 градусів — 90% повного тарифу;

  • 44-40 градусів — 70% повного тарифу;
  • > 40 градусів — за тарифом на холодну воду.

Крім того, як пояснюють у Національній комісії в сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), гарячу воду можуть відключати не більше, ніж на 6 годин на добу, при цьому період "без води" повинен становити не більше, ніж 30% місяця. Якщо зазначена норма порушується, за кожну добу сума в платіжках повинна зменшуватися на 3,3%. Остання норма також стосується і холодної води.

Температура повітря в опалювальному приміщенні повинна бути не нижче, ніж 18 градусів тепла. Якщо опалення увімкнули, а в квартирі все одно холодно — платити за опалення за повною ціною не варто. Так, чинні норми встановлюють: якщо температура в приміщенні не вище 12 градусів, опалення можна зовсім не оплачувати. Відключати опалення можуть не частіше, ніж раз у місяць і не довше, ніж на 12 годин.

Як платити за опалення:


  • 18 градусів — повний тариф

  • 17 градусів — 95% повного тарифу

  • 16 градусів — 90% повного тарифу

  • 15 градусів — 85% повного тарифу

  • 14 градусів — 80% повного тарифу

  • 13 градусів — 75% повного тарифу
  • 12 градусів — 95% повного тарифу

Якщо замість гарячої води — тепла, пишіть заяви постачальнику, розповідає юрист Олександр Плахотник. Після цього його представник повинен прийти до вас додому і виміряти температуру, відтак скласти акт й перерахувати суми в платіжках.

Популярне: Масові перевірки та шалені штрафи: як каратимуть українців вже з жовтня

Борг попереднього власника

На вторинному ринку можна знайти десятки оголошень: продаю квартиру з боргом за комуналку. Найчастіше таку заборгованість просто забирають від вартості житла. Тобто, якщо квартиру продають за 900 тис. грн, при цьому борг за комуналку становить 50 тис., — на руки продавець може отримати 850 тис. грн. Однак, бувають також випадки, розповідає ріелтор Максим Бабуряк, коли про борг новий власник дізнається уже після підписання усіх договорів.

Якщо це незначна заборгованість (вона могла утворитися, наприклад, за період продажу житла, коли в квартирі ніхто не жив), частіше, новий власник сплачує борг. "Якщо там 10 тис., звичайно, ніхто не хоче за чужу комуналку платити. Цивільний кодекс зобов'язує справно оплачувати комунальні послуги. Якщо минулий власник не платив, то він порушив закон", – зазначає Бабуряк.

У такому випадку варто офіційно вимагати у продавця оплатити комуналку. Якщо ж він відмовиться це робити, остаточне рішення повинен прийняти суд. Однак до того моменту не варто поспішати оплачувати чужі борги.