СБУ блокувала незаконний видобуток бурштину на території одного з державних лісгоспів на Рівненщині.
“Служба безпеки України блокувала незаконний видобуток бурштину-сирцю на території Дубровицького держлісгоспу і затримала угруповання чорних копачів”.
Незаконний промисел організували мешканці кількох сіл Рокитнівського району. Під час нелегальних робіт зловмисники використовували небезпечну для навколишнього середовища технологію гідрозмиву ґрунту. Бурштин продавали місцевим перекупникам.
Правоохоронці затримали 15 копачів, у них виявили 10 дизельних мотопомп та понад 20 кілограмів бурштину, який вони встигли видобути під час “зміни”.
Відзначається, що під час вилучення техніки і бурштину місцеві мешканці намагалися чинити спротив співробітникам СБУ.
За даним фактом розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 240-1 (незаконне видобування та збут бурштину) ККУ.
Тривають слідчі дії.
За неофіційними даними, не менше 90% нелегального видобутку бурштину покривають правоохоронці. За словами житомирських старателів, існує неписана схема пропусків на клондайк. Ціна одного “квитка” (щоправда, які строки його дії точно невідомо), розповсюджуваного силовиками “дахувальниками” коливається в межах $ 1-1,5 тисяч.
На переконання експертів, одних лише кадрових перестановок в силових відомствах для боротьби з бурштиновою контрабандою явно мало, мовляв питання слід чітко врегулювати на законодавчому рівні, передбачивши більш жорстке покарання за незаконний видобуток золотого каменю. Зараз покаранням за контрабанду передбачено тільки адміністративне стягнення: штраф і конфіскація (в середньому, від 9 до 17 тис. грн).
До 2012 року за подібні злочини саджали в тюрму. Проте, з кожним роком кількість “бурштинових” надходжень до бюджету тільки скорочувалася. У 2010 році, наприклад, розглядалися кримінальні справи на 695 млн грн, і скарбниця отримала 1,4 мільйона. А в 2011 році в бюджет взагалі не були перераховані гроші. Як правило, суди затягуються, а посадки не відбуваються. Деякі фахівці вважають, що можливий альтернативний варіант, наприклад, закріплення в законодавстві артельного видобутку для приватних старателів і чітке врегулювання ринку сировини.
Зміна президентом силової “верхівки” в Житомирській області та і інших областях мало допоможе в боротьбі з нелегальним видобутком бурштину, – вважають місцеві старателі.
“Щоб зрозуміти усю глибину проблеми копання бурштину, треба уявити себе на місці копача. Я – копач бурштину. До ери бурштину жив в глухому поліському селі. Перспектив немає. Роботи немає. Доріг, зв’язку, інфраструктури – мінімум. Майбутнє мене і моїх дітей – садити картоплю, збирати жуків і шукати халтуру у дачників на 200 гривень в день. І тут починається бурштин. Ти можеш заробити 100 доларів в день. А тепер до тебе приїхали і сказали, що лавочка закривається. Бери свою лопату і йди копати картоплю і збирати жуків. І привезли два десятка бійців з автоматами на БТРах. Що ти зробиш з ними? Викинеш зі свого лісу. Бо якщо раніше копати картоплю було ок, то після бурштину це – як їсти білоруські сосиски після прошуто”, – міркує колишній житель житомирської глибинки Сергій Марченко.
Щоб бурштин реально перестали копати, треба заганяти в кожен район не менше батальйону солдатів з танками, вертольотами, дронами і вводити щось на зразок окупаційної адміністрації з чиновниками з інших регіонів. І тримати війська в селах років десять, поки всі забудуть, що за кльовий бізнес на бурштині був. А приїхати, тупнути ніжкою, позвільняти “поганих” чиновників і призначити “хороших” – це не розв’язання проблеми.
