Політолог Ігор Рейтерович прокоментував недавню телефонну розмову президента Туреччини Реджепа Ердогана телефоном поговорив з російським диктатором Владіміром Путіним, в якій перший запропонував припинити війну.
Очільник Кремля сказав, що погодиться на перемир’я, якщо Україна виконає “позицію Росії”.
Однак на сьогодні невідомо, які вимоги висуває Росія, підкреслив політолог Ігор Рейтерович.
“Росіяни з 24 лютого стільки разів змінювали свої вимоги. У них колись офіційно була умова про десатанізацію. Україна дуже активно цим займається. Прикладом цього є процеси, які відбуваються з московським патріархатом. Проте щось мені підказує, що це не та десатанізація, про яку мріяла Росія”, – розповів Рейтерович.
За словами політолога, Кремль зробив заяви про розмову з Ердоганом для внутрішнього споживача, щоб показати нібито перевагу Путіна. Кремль вимагає виконати якісь вимоги.
Хай спочатку все озвучать. Проте вони бояться це зробити, бо не буде збігів з тим, що вони говорили на початку війни. Також Кремль не знає, які вимоги можуть задовольнити самих росіян. Не мовиться про Захід чи Україну, – вважає Рейтерович.
Він зазначив, що російська влада не може зупинити свою пропаганду.
На думку політолога, позиція Ердогана дуже правильна, оскільки той закликав односторонньо припинити вогонь. Рейтерович зазначив, що коли така заява лунає, то однозначно вказує на країну, яка є агресором.
“У заяві також було, що мир має бути підписаний на справедливих умовах. До цього представники турецької влади говорили, що справедливим є відновлення територіальної цілісності України”, – сказав Рейтерович.
Він вважає, що розмова більше була потрібна для Росії, щоб нагати – з нею досі хтось спілкується. Однак політолог впевнений, що позитивних змін для Кремля не буде.
Своєю чергою Голова Центру дослідження соціальних перспектив Донбасу, екс-член української делегації у Тристоронній контактній групі щодо врегулювання конфлікту на Донбасі Сергій Гармаш поділився такою думкою:
“Пам’ятайте, ще травні, виступаючи в Давосі, колишній Держсекретар США Генрії Кісінджер, закликаючи до якнайшвидших переговорів із Росією, заявив, що якщо цього не станеться, то далі, для Заходу, війна за свободу України перетвориться на війну проти РФ. Мені дуже подобається напрям його думки, але, на жаль, Кіссінджер помилився. Захід, принаймні, західноєвропейські столиці (крім Лондона), все ще не вважають путіна на загрозу безпосередньо собі. Тому вони допомагають Україні відстоювати свою територію, але не поспішають завдавати поразки Росії – навіть нашими руками та нашою кров’ю. Більше того, чим більшими будуть наші успіхи на полі бою, тим слабшим буде противник, і, відповідно, тим менше в цих столицях Росія сприйматиметься як загроза”.
Такий парадокс, зазначає експерт. На думку якого лідери сьогоднішньої континентальної Європи керуються зараз стратегією, якою користувалася Візантійська імперія: вони послаблюють, але не добивають противника, оскільки завтра він може стати союзником проти когось із сьогоднішніх партнерів.
“Ті ж Німеччина та Франція не можуть не розуміти ризиків для їхнього лідерства в ЄС у разі альянсу Києва, Варшави та країн Прибалтики. А якщо цей блок ще посилиться позицією Лондона, то розклад сил у Європі може сильно змінитись, – аргументує Сергій Гармаш. – Це ми сьогодні не бачимо нічого далі за перемогу, а в Європі прораховуються наслідки і від нашої поразки, і від поразки Москви. Тому, хоч дуже багато хто у світі зацікавлені в тому, щоб ми не програли, але й не хочуть, щоб Росія повністю програла. Їм не вигідна така поразка Кремля, яка може призвести до розпаду імперії”. Отже, резюмує експерт, не варто мати ілюзій щодо єдності Заходу. Воно є, але лише тактичне.
“Тому нам даватимуть зброю американці та британці, як мінімум до виходу ЗСУ на українські кордони, – прогнозує Сергій Гармаш. — Західні європейці — теж, але дозовано, залежно від розвитку ситуації на фронті, щоб не допустити розпаду чи капітуляції Росії. На мою думку, навряд чи ця ситуація зміниться”.
