Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян у суботу, 3 жовтня, виступив зі зверненням до нації щодо конфлікту між Єреваном і Баку в невизнаному Нагірному Карабасі.

Так, політик заявив, що бойовими діями проти Карабаху “керують високопоставлені військові Туреччини, які перебувають в Азербайджані”.

“У конфлікт втягнуті сирійські найманці, терористи, спецназ Туреччини, близько 150 високопоставлених військових, які в командних пунктах армії Азербайджану керують військовими діями”, – сказав він.

За словами Пашиняна, так званий Нагірний Карабах нібито протистоїть “азербайджано-турецькому терористичного нападу, обсяги і масштаб якого безпрецедентні”.

“Ні в одній із зон конфлікту в 21 столітті не було таких обсягів, застосовуються сотні танків і БМП, тисячі снарядів і ракет, десятки літаків, сотні безпілотників, сотні тисяч піхоти. Вони атакують Армію оборони по всій протяжності лінії зіткнення. Тільки на одну бойову позицію Армії оборони Карабаху вони кидають від 150 до 250 військовослужбовців”, – сказав Пашинян.

Як зазначив прем’єр Вірменії, “і всі ці атаки супроводжуються підтримкою авіації, артилерії”.

Він підкреслив, що переговори щодо невизнаного Нагірного Карабаху можливі “тільки в разі припинення воєнних дій”.

“У разі зовнішньої агресії завдання номер один – захистити населення від нападу. Тільки після цього можна буде говорити про переговори. У нинішній ситуації широкомасштабної агресії можу з упевненістю сказати, що народ Карабаху не покине”, – підсумував прем’єр.

Пашинян висловив думку, що нібито дії Азербайджану й Туреччини викликані не тільки територіальним спором, але також мають національне підґрунтя.

“Їхня мета – вірмени. Їхня мета – продовження геноциду вірмен”, – сказав він.

Водночас Пашинян зазначив, що, незважаючи на численні жертви з карабаської сторони, “супротивник не вирішив жодного тактичного завдання”.

У чому суть конфлікту в Нагірному Карабасі

Конфлікт між Азербайджаном і Вірменією почався через Нагірний Карабах у 1988 році, коли населена переважно вірменами Нагірно-Карабаська автономна область заявила про вихід із Азербайджанської РСР. Нагірний Карабах і сім прилеглих до нього районів – 20% території Азербайджану – перебувають під окупацією збройних сил Вірменії. У травні 1994 року сторони досягли режиму припинення вогню. Територіальний конфлікт не врегульовано досі.

Нагадаємо, 2 жовтня азербайджанська сторона атакувала противника безпілотниками.