Проти наміру уряду закрити 12 державних копалень протестували цього тижня шахтарі Волинського регіону. Частина – перекривала дороги, частина – поїхала пікетувати Верховну Раду і Кабмін. Про це йдеться у сюжеті ТСН.
Нагадаємо, Інформаційне агенство Волинські Новини повіломляло, що гірники Нововолинська знову хочуть їхати з акціями протесту в Київ.
Протестувальники підозрюють, що поки шахти на сході забирає війна, на заході їх банкрутує донецький олігарх.
У Нововолинську, в якому більшість жителів – гірники, 60 років тому з’явилася перша шахта – навколо неї і виросло місто. Вона працює і досі. Робітники та управлінці називають шахту містом – зі своїм виром, своїми правилами і законами. Проводять усіма закутками, показують і розказують про кожну деталь – вентиляцію, лави, проходки, штреки, види вугілля.
У шахті №1 Нововолинська добувають вугілля марки Г, яке вкарай необхідне для ТЕС Західного регіону.Олександр Паламарчук пропрацював під землею 11 років. Починав гірничим майстром, зараз – заступник дільниці шахти №1 у Нововолинську. Його шахту, як і ще дві в місті, планують закрити. Мотив для цього вбачає один. «Останніх п’ять років наша шахта працює в плані. Коли ми зникнемо з ринку, наші шахти просто закриють, монополіст може зробити з цінами на електроенергію будь-що», – говорить Паламарчук.
До того ж, шахту № 10, яка може стати порятунком для тисячі шахтарів, уже консервують 26 років. Хоча в ній – і пласти вугілля товстіші, і запаси багатші. «Ми зараз стоїмо навпроти 10-ої шахти, в яку вже вклали майже 1,5 мільярда державних коштів, і де треба нарешті завершити роботи, де нормальна зольність, 40 мільйонів балансових запасів вугілля, до 1,6 метра є пласти», – констатує мер Нововолинська Петро Сапожников.
Раніше Інформаційне агенство Волинські Новини писало, що після хвилі шахтарських протестів урядовці та народні депутати виділили 200 мільйонів гривень для добудови шахти №10 «Нововолинська».
Шахти, хоч і державні, однак залежать від ДТЕК Ріната Ахметова. Нині бізнесмен контролює 80% приватних шахт та 70% ТЕС в Україні. Зокрема, і дві теплоелектростанції – Бурштинську і Добротвірську, на які працював увесь регіон. Через окупацію Донбасу він різко відмовився від закупівель вугілля на Волині та перевів ТЕС на «своє», з Павлограда. А тут ще й галас здійняли щодо нестачі вугілля, почали показово вимикати світло.
Хоча ДТЕК і далі спокійно продавав електроенергію за кордон. «Монополізм завжди небезпечний, а в умовах фактичної війни він небезпечніший у десять разів», – наголошує директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Уряд, ніби, пішов на повідку в Ахметова – 70 % української теплоенергетики, які ДТЕК сконцентрував у своїх руках, штовхають нинішню владу до вимушених кроків і хибних рішень. Саме монополія і спричинила нинішню вугільну кризу, електродефіцит і тендерні скандали: і з південноафриканським вугіллям, і з постачанням антрациту з Росії, і з загрозою шахтарських страйків.
Чимало питань і щодо експорту електрики з країни-агресора, на який вимушено пішла Україна, аби вберегтись від віялових відключень. Міністр енергетики та вугільної промисловостіВолодимир Демчишин чи не щотижня виправдовується перед депутатами. «Всі ми знаємо, в якому стані перебуває інфраструктура. Її треба оновлювати. Це можна зробити, залучаючи величезні кошти. Кошти можна залучити, коли будуть прозорі правила, не буде монополістів, які будуть затискати нових гравців. Я хочу вас запевнити, що все вугілля, яке виробляють в Україні, в повній мірі використовують на українських ТЕС», – наголосив Демчишин.
Але з цим не погоджуються гірники. Тонни «чорного палива» нерухомо лежать на складах та просто на територіях шахт. «Вісім тисяч тонн концентрату, наприклад, нашого волинського вугілля, лежить сьогодні на збагачувальній фабриці», – зазначає мер Нововолинська.
Виявляється, не лише газового, а й антрацитового вугілля в нас, хоч греблю гати. Навіть попри те, що на непідконтрольній Україні території наразі – дві третини шахт та 40% теплоелектростанцій. Про це в один голос твердять як шахтарі з усієї України, які пікетували Кабмін, так і експерти. «Розвідали вугілля в Донбасі, не тільки на Луганщині, Донеччині, а й Дніпропетровщині та далі, на 300 років», – говорить голова Незалежної профспілки гірників Донбасу Микола Волинко.
Та й профіцит газових марок можна використовувати на благо країни – треба лишень побудувати спеціальні переробні фабрики чи переобладнати блоки на ТЕС. З усіх варіантів – це відносно дешеве задоволення. «Є такі технології, які дозволяють спалювати вугілля фактично усіх марок. Тоді ТЕС не буде залежати від того, яку марку вугілля поставляють», – пояснює директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
«Калушську ТЕЦ переоснащували півтора року і витратили 130 мільйонів гривень», – констатує голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець. Отже, паніка щодо нестачі вугілля – перебільшення, а проблема вирішується. Енергетична галузь залишається надприбутковою, оскільки продовжують існувати і набивати гаманці «смотрящіє» корупційних схем.