Армія загарбників та терористів навряд чи зможе відновити сили та налагодити постачання своїх підрозділів за зиму, а сам зимовий період не буде перепоною для активних дій ЗСУ.

Про це повідомив військовий експерт Олександр Коваленко в одному  інтерв’ю

Підкреслюється, що воювати в зимовий період – це справді проблематично, втім є одни нюанс

Це проблематично для тієї сторони, яка не готувалася. Водночас тут є впевненість, що Генштаб ЗСУ має тактичні рішення на зиму.

Тож на думку Коваленка, підготуватися до зимового періоду буде важче саме для збройних сил держави-терористки, а не ЗСУ. Саме у росіян буде значний дефіцит забезпечення у всьому, починаючи від необхідного екіпірування.

Варто нагадати, як на початку вторгнення російські військові масово діставали обмороження, попри те, що мали зимове екіпірування. Це сталося тому, що командування не здатне було підтримувати свої підрозділи в польових умовах. Не виключено, що і зараз російське керівництво не зможе забезпечити свої підрозділи усім необхідним, – зазначає Олександр Коваленко.

Окрім того, на його думку, українським Силам оборони варто тримати окупантів під постійними вогневим контролем, щоб у ворога не лишалося жодної можливості поновлювати особовий склад і завдавати ударів у відповідь.

Також повідомляється, що цілком можливо те, що РФ за зиму накопичить трохи сил і засобів, втім в умовах цієї війни це буде мізерно.

Вони (росіяни) можуть зібрати до 20 тис. особового складу, навчити якихось базових навичок, забезпечити зброєю тощо. 20 тис. – це приблизно 25 батальйонних тактичних груп (БТГ). Цього недостатньо для утримання, наприклад, Херсонської області, і тут вже не йдеться про якісь наступальні дії в бік Миколаєва, Кривого Рогу чи Запоріжжя, – наголошує Олександр Коваленко.

Експерт зауважує, що для успішного наступу російській армії треба “свіжих”, добре навчених та укомплектованих щонайменше 40 БТГ. І проблема Росії в тому, що вона не має такої кількості професійних кадрів із досвідом бойових дій.

Те саме стосується і техніки, як важкої, так і легкої. Наприклад, росіяни активно розконсервовують танки Т-72, Т-80. Проте перед відправленням на фронт на кожній машині потрібно провести ремонт, бо умови зберігання були неналежні.

Тож за словами Олександра Коваленка, наприклад, ремонт танка Т-72 займає два місяці, а Т-80 – ще довше.

Росія з радянських часів має тисячі таких танків, проте питання в тому, що їхній стан зовсім не бойовий, а швидко відновлювати РФ не має можливості, бо за останні 10 років ВПК добре деградував, – наголошує експерт.

Щодо боєприпасів, то і тут у росіян не все добре. Такі ракети, як Калібр, Іскандер, Онікс, модифікації ракети типу Х, Точка У та інші наразі у дефіциті. Найбільший дефіцит Калібрів.

Якщо говорити про боєприпаси до ствольної артилерії: 152-мм, 80-мм, 82-мм, а також реактивні боєприпаси, то на складах Курської, Бєлгородської, Ростовської, Воронезької областей вони майже вичерпалися. Залишається ще багато боєприпасів, але вони не придатні до використання через неналежне зберігання, – розповідає військовий експерт.

Також відомо, що на сьогодні Росія підвозить снаряди із Білорусі, і за серпень встигла вивезти понад 12 тис. тонн. Ще росіяни везуть боєприпаси із Центрального (Улан-Уде) та Східного (Уссурійськ) військових округів. Але це тисячі кілометрів шляху, що займає тижні часу. Та й багато в одному ешелоні не привезуть.

Зазначається, що наразі ВПК Росії може здійснювати 1-1,5 млн пострілів на рік. Для наступу російській армії потрібно здійснювати від 50 до 70 тис. пострілів на добу. Для оборони потрібно від 30 до 40 тис. пострілів на добу.

А здійснення 1,5 млн пострілів на рік дозволяє здійснювати 3-5 тис. пострілів на добу. Фактично росіяни не зможуть ні наступати, ні вести оборону, – наголошує військовий експерт.

Насамкінець Коваленко зауважив, що наше командування має зосередитися на якісній підготовці кадрів та забезпечити військових необхідним екіпіруванням. Що не менш важливо, ЗСУ не повинні давати ворогу відпочивати – необхідний постійний вогневий вплив.

Підкреслюється й те, що техніка та боєприпаси, які Україна отримує від західних партнерів, є сучаснішими й набагато технологічнішими, ніж російські.