Чи затьмарить пожежно-рятувальна активність попередню корупційну діяльність підлеглих Голови СБУ?
Досьє
ПІБ: Наливайченко Валентин Олександрович
Освіта: вища філологічна
Партійна приналежність:
вересень 2010 – травень 2012-го – партія “Наша Україна”.
з серпня 2013-го – партія “УДАР”.
червень 2015-го – у ЗМІ з’являється ряд матеріалів, у яких Голова СБУ звинувачує у пожежі на Київщині екс-заступника Генпрокурора Анатолія Даниленка.
той самий місяць – журналісти звинувачують заступника Валентина Наливайченка пана Артюхова в покриванні контрабанди та отриманні відсотків з діяльності близько 15-ти конвертаційних центрів країни.
Останній тиждень, що пройшов для українських ЗМІ під знаком боротьби з пожежею, що охопила нафтобазу у Василькові Київської області, не оминув шквалом схвалень або критики і голову СБУ Валентина Наливайченка.
Його твердження про те, що діяльність компанії «БРСМ-Нафта», яку він вважає незаконною, покривав екс-заступник Головного прокурора країни Анатолій Даниленко, підводить до висновку про те, що саме така діяльність і стала причиною катастрофи. На сьогодні відомо, що серед найближчих планів голови СБУ – завтрашній його візит у Генпрокуратуру у супроводі спецпідрозділу “Альфа” з метою затримання Даниленка.
В той же час журналістами зафіксоване звернення Генерального прокурора Шокіна 9 червня, в якому він запевняв, що якщо під час розслідування будуть зафіксовані порушення з боку посадових осіб, то він, як вища ланка Генпрокуратури, готовий “забрати до себе у провадження” таких порушників.
Незважаючи на такі запевняння Генпрокурора, особи, щодо яких начальником головного слідчого управління СБУ Василем Вовком та Головою СБУ Валентином Наливайченком висунуті основні звинуваченні в ЗМІ, а це екс-заступник Генпрокурора Анатолій Даниленко та колишні міністр енергетики Едуард Ставицький, досі не затримані.
До будь-яких версій, тим паче версій щодо катастроф, які відбуваються під час війни, варто бути критично налаштованим. Звісно, журналісту, який знаходиться за сотні кілометрів від епіцентру катастрофи, важко робити без проведення власного розслідування якісь висновки і тому доводиться спиратись на ті висновки, які подають засобам масової інформації чиновники та журналісти з місця події. Однак робити власні припущення – цілком допустимо. Як на мене, катастрофа в центральній частині країни, на східному фронті якої розгортається війна, – хід доволі вигідний для керівництва країни-агресора, яка таким чином може запевнити українських громадян у слабкості/ненадійності/поганій оснащеності служб захисту України.
І тут згадується аж ніяк не “бачиш скалку у чужому оці, не бачачи колоди у власному”. Я б сказала, що у цій сфері йдеться про дві колоди.
