Якщо Росія нападе на Естонію, вона не протримається так довго, як це вдається Україні, наголосила прем’єр-міністр країни.

Чинна стратегія Північноатлантичного альянсу не врятує Естонію у разі, якщо на неї нападе Росія. Якщо нинішні оборонні моделі НАТО діятимуть і далі без змін, то Естонія може просто бути знищена і зникнути з карти у разі російської агресії. Про це заявила прем’єрміністр Естонії Кая Каллас, пише Financial Times. Вона закликала Альянс посилити свою присутність в країнах Балтії.

За словами Каллас, в оборонних стратегіях НАТО на сьогодні є сценарій, згідно з яким країни Балтії у разі нападу РФ можуть лишатися під російською окупацією упродовж 180 днів. Проте 120 днів війни Росії проти України показали, якими руйнівними можуть бути наслідки російського вторгнення. Тому Естонії російська агресія загрожує знищенням, наголосила прем’єр-міністр країни.

Порівнюючи розміри України та країн Балтії, це означало б повне знищення наших країн і культури, – заявила Каллас.

Тому нинішня концепція НАТО не працює, сказала вона. Каллас переконана, що союзники повинні розмістити у її країні більше військ – щонайменше 20-25 тисяч. Хоча вони не обов’язково повинні постійно там дислокуватися, проте перебувати на такій відстані від країни, щоб у разі нападу на неї могли оперативно прибути. У Північноатлантичному альянсі відреагували на слова Каї Каллас. Представник НАТО зазначив, що Альянс має план для захисту союзників, проте подробиці цього плану не можна розголошувати.

Крім цього, чиновник сказав, що НАТО відкоригує свої сили і покращить свою готовність. На східний фланг направлять більше військових. Раніше повідомлялося, що у Росії запропонували відкликати визнання незалежності Латвії, Естонії та України. З такою пропозицією виступив депутат Державної думи РФ Євген Федоров.

Нагадаємо, нещодавно Росія вперше порушила повітряний простір Естонії за допомогою гелікоптера, зробивши провокацію. Крім провокації перед великим самітом НАТО, російські військові також проводять навчання біля естонського кордону, імітуючи щоденні ракетні удари по країні.

До Держдуми Росії було внесено законопроект, що передбачає скасування постанови Державної Ради СРСР про визнання незалежності Литовської Республіки. Москва нібито має право це зробити, оскільки після “референдуму” щодо поправок до Конституції вона стала, мовляв, правонаступницею Радянського Союзу на своїй території. У документі зазначено, що постанова про незалежність Литви, мовляв, була незаконною.

Як повідомляє МК, автором законопроекту, спрямованого на скасування постанови про незалежність Литви, став депутат від Єдиної Росії Євген Федоров. У пояснювальній записці до документа зазначено, що Росія, мовляв, може ухвалити таке рішення, оскільки після внесення поправок до Конституції вона визнала себе правонаступницею СРСР.

За словами депутата, в березні 1991 року у СРСР провели референдум, за підсумками якого населення проголосувало за рішення на користь збереження Союзу як єдиної держави.

Однак у вересні того ж року на першому засіданні Державної Ради СРСР під керівництвом президента Радянського Союзу Михайла Горбачова ухвалили постанову Держради № ГС-1 Про визнання незалежності Литовської Республіки. Ініціатор законопроекту Федоров наполягає на тому, що ця постанова, мовляв, була незаконною.

Нагадаємо, Литва підтримує Київ у війні Росії проти України. Вільнюс допомагає українській державі політичним, дипломатичним і військовим шляхом.

У травні сейм Литви ухвалив резолюцію, у якій Росію було визнано державою-терористом. У документі зазначено, що війська РФ вчинили масові військові злочини у Бучі, Ірпені, Бородянці та Гостомелі. У діях окупантів вбачається завдання повного або часткового знищення української нації. Литовський парламент запропонував створити кримінальний трибунал для арешту всіх винних, включаючи вищих російських політичних осіб.

На початку червня у Литві заявили про те, що зібрали 5 мільйонів євро на безпілотник Bayraktar для України. Туреччина, у свою чергу, погодилася безкоштовно віддати БПЛА Києву. Зібрані гроші підуть на боєприпаси до літального апарату і гуманітарні цілі.