Київ планує розпочати цієї зими наступ на Білгородську та Курську області. Про це розповів полонений начебто офіцер ЗСУ Володимир Лепіхін. І чого подібна ІПСО вже навіть не дивує? Але як завжди – її підтримують офіційні особи Кремля, так, в черговий раз балакуча голова Путіна Пєсков ляпнув нову маячню:

«[Відомості від полоненого офіцера ВСУ про підготовку наступу на Білгород і Курськ] це більше питання нашого Міноборони та спецслужб. Щодо регіонів, там ведеться планомірна, спрямована робота в рамках координаційної ради. Очолює цей напрямок мер Москви Сергій Собянін», – зазначив Пєсков.

Російська пропаганда розповсюджує чутки про наступ ЗСУ на прикордонний Бєлгород чи Брянськ, щоб залякати власне населення. Кремль діє в точності за відомим романом-антиутопією Джорджа Орвелла “1984”.

Про це розповів військовий експерт Олег Жданов в ексклюзивному коментарі ТСН.ua.

“Це пов’язано з залякуванням суспільства. Це внутрішня ІПСО, направлена на стабілізацію внутрішньої ситуації в Російській Федерації. Справа в тому, що прикордонні області – Курська, Брянська, Білгородська, Ростовська – постійно потерпають від цієї війни. Наявність військових, ешелони, перенавантаження соціальної інфраструктури і взагалі інфраструктури цих областей військовими маневрами і переміщеннями – це дратує людей. Люди розуміють, що це війна, а не якась “спеціальна операція”. Вони більше за всіх знають реальну картину – і про загиблих інформація проникає туди”, – розповів експерт.

За його словами, щоб росіяни “не розслаблялися” і не розповсюджували негативну інформацію, РФ іноді вдається навіть до вогневого ураження – “обстрілюють Бєлгород, залякуючи людей”.

“Людям потім кажуть – беріть лопати і йдіть копайте окопи, вони йдуть і копають. Коли суспільство залякане, ним легше управляти… Джордж Орвелл все це написав у книзі “1984”. Вони діють у точності як було написано класиком колись, відтворюють утопію в житті”, – пояснив Жданов.

Водночас, чи може Українська армія завдавати ударів по території окупанта – відповів експерт Михайло Саламаха.

“Що може українська армія, а що ні — відповідь на це питання може дати виключно Генеральний штаб. Хоча з відкритих джерел нам відомо, що високопосадовці США й інших країн заявляють, що Україна сама ухвалює рішення, як застосовувати зброю і де й куди наносити удари. Але ми ж розуміємо, що ЗСУ використовують зброю, яку нам надають наші союзники для протидії агресору, що перебуває на нашій території, а також точково завдають ударів по розташуванню військових частин, складах із паливно-мастильними матеріалами та по місцях розташування ремонтних органів за межами України. Далі — без коментарів”, — експерт.

Ще кілька місяців тому міністр оборони Британії Бен Воллес наголошував: “Якщо Україна вирішила націлитись на логістичну структуру російської армії, це було б легітимно з погляду міжнародного права”, — а держсекретар США Ентоні Блінкен запевняв, що тільки Київ має вирішувати, чи завдавати ЗСУ ударів по російських військових об’єктах. Щоправда, іноземні партнери в один голос нагадували: зброю для таких ударів їхні країни Україні не передавали.

Влада України визнає удари тільки по Криму та територіях, які перебували в складі України станом на 1991 рік. Про вибухи, що трапляються на території РФ, замовчує. Наприклад, після вибуху на Керченському мосту експерти американського Інституту вивчення війни зазначили, що це був “український удар” по об’єкту на суверенній території України — він не порушує зобов’язань України перед західними партнерами щодо використання наданої Заходом зброї. Крім того, у звіті аналітиків ішлося про те, що зброя могла бути не американською:

“Немає жодних ознак того, що українські сили використовували американську зброю в ударах по Криму, і малоймовірно, що вони це робили, оскільки цілі за межами досяжності наданих США систем”.

24 жовтня 2022 року губернатор Брянської області Росії повідомив, що вибуховий пристрій пошкодив залізницю поблизу села Новозибків, приблизно за 15 км від російсько-білоруського кордону. Відповідальність за інцидент взяла на себе російська антивоєнна група “Зупини вагони”. Як відомо, залізниця є основним шляхом сполучення між Росією та півднем Білорусі. На території останньої також відомі випадки підривів.

Експерт “Інформаційного спротиву” Олександр Коваленко каже — це могли бути внутрішні розбирання:

“Я не виключаю, що заводи й нафтові бази РФ є об’єктами, через які були використані серйозні корупційні схеми з розподілу паливо-мастильних матеріалів для військ, боєкомплектів і боєприпасів. Другий фактор — це технічна деградація цих об’єктів. Технічно й технологічно ці об’єкти деградують дуже давно. Техногенні катастрофи в РФ відбуваються часто, дивуватися не варто. Звичайно, можуть бути й інші варіанти — дії третьої сили”.