Нардепи від партії Петра Порошенка ходили Верховною Радою та переконували партію “Голос” не голосувати за подання на Ярослава Дубневича.

Про це у своєму телеграм-каналі повідомив екснардеп Сергій Лещенко.

Депутати від Порошенка намагалися вплинути на фракцію “Голос”, щоб вони не голосували за згоду на арешт Ярослава Дубневича.

Так, прямо в сесійній залі депутати Артур Герасимов і Ірина Геращенко обробляли депутатів від “Голосу”, переконуючи їх не давати санкцію на арешт Дубневича. Після того, як “Голос” підтримав арешт Дубневича, деякі депутати від Порошенка їх зафукали.

У баченні блоку Порошенка, вони чомусь мають моральне право вказувати і впливати на позицію фракції “Голос”, тому голосування за арешт Дубневича має охолодити запал соратників екс-президента.

У минулому скликанні Дубневич, будучи членом підгрупи УДАР, входив до фракції Блоку Порошенко – як і Герасимов, і Геращенко. У цьому скликанні Дубневич вступив в групу Палиці-Коломойського “За майбутнє”.

Сподіваюся, наступним подання на арешт в Раду прийде від Руслана Рябошапки на кого-то з депутатів Європейської Солідарності. Тим більше, що ходять чутки про близьке закінчення документування одного з можливих злочинів екс-президента Порошенко.

Лещенко наголосив, що Ірина Геращенко та Артур Герасимов ходили Верховною Радою та переконували партію “Голос” не підтримувати подання на Дубневича. Проте у партії Вакарчука все ж за це проголосували, окрім того, як зазначають джерела у Раді, Геращенко ледь не ридала, коли побачила, що їхні з Герасимовим старання пішли на нівець. 

Зазначимо, генеральний прокурор Руслан Рябошапка особисто повідомив нардепу Ярославу Дубневичу про підозру. Про це повідомляє пресслужба ГПУ.

«Генеральний прокурор Руслан Рябошапка повідомив про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), народному депутату України дев’ятого скликання», — йдеться у повідомленні.

За версією слідства, Дубневич лобіював виділення грошових коштів з бюджету «Укрзалізниці» на закупівлю товарів у підконтрольних йому підприємств. Фінансові втрати від реалізації схеми проведення процедур відкритих торгів стрілочних переводів, запасних частин до них і комплектів роздільного скріплення, згідно з матеріалами експертизи, становили понад 93 млн грн.