Рідні загиблих під час пожежі 4 грудня минулого року в Одеському коледжі другий місяць перебувають в невіданні, як йде розслідування. У поліцію їх ніхто не запрошує, а урядова комісія досі чекає висновків експертиз.
Що відбувається і як українська влада гальмує розслідування трагедії розповідає OBOZREVATEL.
У дітей немає ні бабусі, ні дідуся
Тетяна Спена – донька загиблої співробітниці коледжу Наталії Тарасової – каже, що за весь цей час їх так і не запрошували до слідчого.
“Працює комісія. Кажуть, що на днях має бути останнє засідання. Ми взагалі вважаємо, що потрібно всім збиратися і їхати з’ясовувати, що ж відбувається”, – говорить OBOZREVATEL Тетяна.
Поки рідні Наталії Тарасової не можуть змиритися з її смертю. Три дочки довго не вірили, що Наталя загинула під час жахливої пожежі. Їм постійно надходили дані про те, що схожу жінку бачили в місті, і вони сподівалися, що їхня мама жива. Але дива так і не відбулося. Рятувальники знайшли тіло Наталії Тарасової серед конструкцій, що обрушилися у старій будівлі.
“Нам досі не віриться в це і важко з цим змиритися. У нас вже не було тата, а тепер пішла і мама. Так що у наших дітей немає ні бабусі, ні дідуся. Обіцяні виплати нам зробили, але я б сама заплатила за те, щоб маму повернули. Але ніхто нам її вже не поверне “, – ледве стримуючи сльози розповідає Тетяна.
“Хочемо почути правду”
У вогні загинула і студентка коледжу Катя Пьяночкіна. Батько дівчини розповідав, що вона встигла зателефонувати перед смертю. Катя того ранку прийшла до коледжу на додаткове заняття. Коли почалася пожежа, викладачка вийшла з кабінету, сказавши їм, що якщо що, бігти. Катя так і не змогла врятуватися.
Батько Каті, В’ячеслав, каже, що вони розмовляли з тією викладачкою.
“Вона говорить, що Катя спочатку пішла з нею, а потім сама туди повернулася, пішла за хлопчиками і дівчатками, щоб вивести їх. Віримо їй? Не знаю. Не хочу когось звинувачувати, шукати крайнього, зараз це буде неправильно.
Думаю, потрібно знайти тих, хто винен саме в пожежі. А тут міг спрацювати людський фактор, хтось злякався, розгубився. Тому звинувачувати викладача в тому, що вона не витягла Катю звідти, буде неправильним “, – з гіркотою говорить OBOZREVATEL В’ячеслав.
Батько загиблої дівчини сподівається на результати розслідування, які повинні дати відповідь на питання – хто винен.
“Чи знайдуть винних, я не знаю. Але хотілося б, щоб був суд, і нам розповіли правду, що там відбулося насправді. А Катю нам вже ніхто не поверне”, – говорить В’ячеслав.
Батько Каті зараз працює. А мама дівчини дуже важко пережила втрату дочки.
“В даний час вона знаходиться у відпустці, тому що дуже важко все це переживає, сильно плакала, тільки зараз стало трохи легше. Поки вона сидить з молодшою донькою вдома”, – каже В’ячеслав.
З загиблими попрощалися перед Новим роком
Рятувальники кілька днів після пожежі і обвалення перекриттів будівлі діставали звідти загиблих. Тільки в кінці грудня рідні поховали останніх жертв, оскільки довго проходила процедура ідентифікації та експертизи.
Останнім був опізнаний директор Інституту південних морів 63-річний Борис Александров. Його поховали 27 грудня. На день раніше, 26 грудня, попрощалися з двома загиблими студентками Катериною Пьяночкіною і Юлією Маркіною.
А 25 грудня відспівували ще одного студента Кирила Трофимчука. Батьки Кирила, Олена та Ігор, в пожежі втратили другого сина. За півтора року до цього від онкологічного захворювання помер їхній старший син Ілля.