Національний банк України відмовляється від карбування монет дрібних номіналів, а також запроваджує заокруглення сум у чеку під час розрахунку готівкою,  передає Корупція.Інфо

Відповідні зміни набудуть чинності з 1 липня і стануть передзаключним етапом плану оптимізації готівкового обігу в країні, наміченого банком у березні поточного року.

Однак це зовсім не означає, що монети дрібних номіналів зникнуть з обігу, а магазини припинять встановлювати ціни, що закінчуються на копійки.

Популярне: Пенсіонерів хочуть звільнити від сплати комуналки. У Раді зареєстрували законопроект

Що взагалі відбувається?

У середині березня поточного року Національний банк України анонсував зміни в готівковому обігу країни. Загалом їх три:

1. поступове запровадження в обіг нових монет номінальною вартістю 1, 2, 5 та 10 гривень;

2. призупинення карбування монет дрібних номіналів – 1, 2, 5 та 25 копійок;

3. запровадження правил заокруглення загальної суми покупки у чеку.

Нові обігові монети презентували одразу ж, акцентуючи, що вони матимуть сріблястий колір, будуть невеликими, подібними за дизайном до відповідних банкнот, а також легкими та зручними для розрахунків.

Загалом, зауважили, необхідно трішки зачекати – запровадження анонсованих змін відбуватиметься поетапно:

– з 27 квітня в обіг вводитимуть монети номінальною вартістю 1 і 2 гривні;

– з 1 липня припиниться карбування монет дрібних номіналів і запроваджуватимуться правила заокруглення загальної суми покупки у чеку;

– у 2019-2020 роках в обіг надійдуть монети номінальною вартістю 5 і 10 гривень.

Тож наразі Нацбанк приступає до втілення передзаключного етапу наміченого раніше плану оптимізації готівкового обігу в країні.

Чому це відбувається?

У Нацбанку стверджують, що оптимізація готівкового обігу є однією з вимог чинного законодавства – банк зобов’язаний покращувати якість готівки та скорочувати суспільні витрати на її реалізацію.

Окрім того, до цього також спонукають розвиток безготівкових розрахунків, зміна купівельної спроможності гривні протягом останніх 20 років та зміни у поведінці споживачів. "Розвиток безготівкових розрахунків приводить до зменшення кількості номіналів у номінальних рядах країн світу. І Україна не виняток. Частка безготівкових розрахунків в Україні з використанням платіжних карток упродовж останніх 5 років зросла більш ніж утричі – до 39% на початок 2018 року (з 12% – станом на початок 2013 року)", – пояснює глава НБУ Яків Смолій.

Відповідно у Нацбанку переконані, що введення нових монет, запровадження правил округлення при розрахунку та припинення карбування монет дрібних номіналів приведе до заощадження державі близько 1 млрд гривень і підвищення строку служби грошей. "Тривалість життя монет є значно вищою за тривалість життя банкнот. Монети перебувають в обігу близько 20 років, а банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень можуть перебувати в обігу незначний проміжок часу (у середньому близько одного року)", – уточнюють у фінустанові.

Також у НБУ вважають, що анонсовані зміни оптимізують номінальний ряд гривні та наблизять нашу країну до практики Європейського Союзу, де є монети номіналом 1 та 2 євро.

До того ж, додають у фінустанові, це також сприятиме спрощенню щоденних розрахунків.

Як це працюватиме загалом?

Нацбанк стверджує, що заміщення банкнот у 1, 2, 5 та 10 гривень на монети та вилучення з обігу монет дрібних номіналів відбудеться поступово, тож споживачі незручностей не відчують.

Так, опісля введення в обіг нових монет люди зможуть без перешкод розраховуватися одночасно і ними, і банкнотами відповідних номіналів. Це триватиме необмежений період часу – доки банкноти природно не зносяться і залишаться лише монети.

Подібна ситуація і зы скасуванням карбування монет дрібних номіналів: монети у 1, 2, 5 та 25 копійок ніхто спеціально не вилучатиме з обігу і не обмінюватиме, українці й надалі можуть їх використовувати як засіб платежу необмежений час, доки вони, природно, не зносяться.

У Нацбанку підкреслюють, що всі установи зобов’язані брати в клієнта монети дрібних номіналів у якості платежу і за наявності видавати їх як решту. Втім, якщо такої змоги немає, діятимуть правила заокруглення загальних сум розрахунків готівкою.

За яким принципом округлюватимуть?

Як вже зауважувалося, правило заокруглення буде застосовуватися лише у випадку відсутності монет дрібних номіналів при розрахунках готівкою – воно не діятиме під час безготівкових розрахунків.

Зокрема, заокруглення стосуватиметься загальних сум розрахунків готівкою у чеку та розрахунків в акті про видачу коштів чи іншому документі, що оформляється під час повернення коштів у разі повернення товару.

В основі заокруглення – загальновідоме математичне правило:

1) сума, що закінчується від 1 до 4 копійок, заокруглюється в бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок;

2) сума, що закінчується від 5 до 9 копійок, заокруглюється в бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок.

При цьому важливо пам’ятати, що підприємства торгівлі та сфери послуг під час проведення готівкових розрахунків мають зазначати в чеках загальні суми до заокруглення та після заокруглення. "Заокруглення не є знижкою або надбавкою, рекламою або стимулюванням продажу товарів (робіт, послуг) у значенні цих термінів, визначених законодавством України", – наголошують у Нацбанку.

Примітно, додатково Нацбанк звернувся до Міністерства фінансів та Державної фіскальної служби з проханням надати суб’єктам господарювання детальні роз'яснення щодо питань, які можуть виникнути під час впровадження механізму заокруглення, та не застосовувати до бізнесу штрафних санкцій за проведення касових операцій, пов’язаних із заокругленням.

Цікаві відомості

Станом на 1 червня 2018 року в готівковому обігу України було готівки (банкнот і монет) на загальну суму 360,8 млрд грн, у тому числі монет – 2,1 млрд грн (13 млрд шт.).