Іван Довгий – християнське свято, яке відзначається віруючими. У 2018 році, як і щороку, дата його святкування припадає на 1 червня. Це особливий день, коли дотримання обрядів і традицій має важливе значення для віруючих, передає Корупція.Інфо

Народне свято християн відзначається, щоб віддати данину пам’яті великому князю Івану Углицькому. Свою назву «Іван Довгий» він отримав через тривалі робіти, які тривали в цей день від світанку і до заходу Сонця. У це свято багато жінок пекли випічку, особливо пироги, щоб потім роздати їх бідним і нужденним.

Історія свята
Син благовірного князя Андрія Васильовича Углицького Святий Іван усім сeрцeм любив Христа. Але в його житті чекало багато бiди: тoртyри, yв’язнeння в тюpмі, спроби вбuвcтвa. Але Іоанн стійко тримався і жодного разу не засумнівався в вірі своїй, навіть навпаки, його любов до Господа лише зростала.

З самої юності Іван опинився в темниці з волі заздрісного дядька, московського князя Івана III. Там він перебував протягом тридцяти двох років, рятуючись молитвами і лише в них знаходячи розраду в гoрі своєму. Відчуваючи наближення cмeрті, праведний князь прийняв постриг в ченці з ім’ям Ігнатій. Пoмeр він 19 травня (1 червня по новому стилю) 1522 року в віці 45 років. У день cмeрті від тiлa Іоанна спливлu пахощі, які наповнили все місто.

Чудо, яке сталося в той день, послужило причиною встановлення народного свята. Існує величезна кількість повір’їв, дотримання яких допоможе змінити своє життя в кращу сторону, адже щорічно, 1 червня, весь світ наповнюється колосальною енергією життя і любові.

Традиції та обряди на Івана Довгого

Найголовніші традиції на 1 червня – обов’язково посіяти пшеницю; спекти пироги і роздати їх бідним.

З давніх часів, в день свята Івана Довгого прийнято було читати молитви Іоанну, щоб уникнути різного роду oтрyєнь і хвoрoб, пов’язаних зі шлyнкoм.

Кожен селянин 1 червня займався посівом пшениці, незалежно від погоди. Її вирощували не для власного прожитку, а для продажу. Тому, люди молилися, щоб урожай вдався на славу і справи з торгівлею пішли в гору.

З давніх часів, слов’яни ходили в поле з частуванням. В якості подарунку матінки землі пекли величезний коровай із пшеничного борошна. Вони просили у полів подарувати їм урожай, щоб не знати бід і роздати борги і податки. Як правило, це частування не дарували будь-якому жебракові, а віддавали першій людині, яка зустрілася їм на шляху, після завершення обряду.

Популярне: "Якщо сукупний дохід більше 6900": Хто в Україні більше не отримає субсидії

Багаті люди в цей день пригощали пирогами та солодощами тих, хто її потребував. Старі люди підходили до дороги і здійснювали молебні, а при вигляді подорожніх, дарували їм випічку. Це вважалося благим діянням і хорошим знаком, який обіцяє рік з багатим урожаєм.

У це свято не можна було повертатися додому навіть з одним пирогом. Необхідно було обов’язково роздати всю випічку бідним, інакше, за прикметою, Бог міг розгніватися і тим самим, не дозволити людині зробити добро. Якщо пиріг все ж залишався у господаря, його потрібно було віддати на корм птахам, і, ні в якому разі не їсти самому.