Військові повідомили, що встановили вогневий контроль майже над усією окупованою Херсонщиною. Це має суттєвий вплив на ситуацію на фронті, оскільки вороги в метушні намагаються заховатися.
Про це для 24 каналу розповіла Наталя Гуменюк – речниця оперативного командування “Південь”.
“Окупанти постійно змінюють місця дислокації, а це нервує особовий склад. Це постійні облаштування нових позицій, фізичної й нервової сили”, – зазначила Гуменюк.
За словами речниці ОК “Південь”, паніка – це теж спосіб впливу на вороже військо, яке знесилене та деморалізоване. Росіяни намагаються знайти способи вийти з цієї так званої спецоперації.
Саме тому виникають і варіанти зі здачею в полон. Крім того, нам відомі факти, що багато бійців так званої другої армії світу залишили свої підрозділи, переодягнулися в цивільне й намагаються знайти для себе варіанти втечі, – сказала Гуменюк.
Вона додала, що окупанти шукають шлях, щоб з правого берега Дніпра переправитися на лівий і далі бігти.
До слова, У Збройних сил України (ЗСУ) є високі шанси звільнити Херсонську область. Вже навіть самі росіяни розуміють абсурдність наказів свого командування на даному напрямку.
Військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко у ефірі загальнонаціонального телемарафону розповів, в яку пастку можуть потрапити загарбники біля Херсона найближчим часом.
“У напрямку Херсона, де наш контрнаступ не дуже залежить від річок, відбуваються дуже цікаві події”, – зазначив експерт.
Коваленко не виключив, що найближчим часом ЗСУ блокують Херсон уздовж кордону:
“Будь-який відступ Збройних сил Росії буде неможливий, особливо, якщо буде збільшена повноводність Інгульця. На сьогоднішній день, я так розумію, російське командування перелякане або шоковане саме контрнаступальними діями ЗСУ”.
Експерт Центру оборонних стратегій, полковник запасу Віктор Кевлюк пояснив, завдяки чому Збройні сили України змогли так потужно піти в контрнаступ аж до державного кордону.
По-перше, завдяки якісному плануванню операції. По-друге, була проведена потужна інформаційна кампанія щодо дезінформації противника відносно реальних наших намірів. Президент публічно визначив, що треба повернути Херсонщину, туди почали перекидати сили, там закипіли бої, активно почала діяти ударна авіація, регулярно повідомлялося про знищення високоточною зброєю, зокрема РСЗВ HIMARS, ворожих складів з боєприпасами, командних пунктів, що створило впевненість у початку контрнаступу саме на Херсонщині.
Як потім виявилося, всі чекали, коли противник нарешті вирішить, що треба бігти всіх рятувати. І він побіг: кинув багато ресурсів, ущільнив бойові порядки, передислокував більш-менш боєздатні підрозділи. І одразу після цього ЗСУ кілька разів вдарили по мостам, руйнування яких замкнуло російські сили на правому березі, а джерела матеріально-технічного забезпечення — на лівому. У цій пастці вони досить некомфортно себе почувають і не мають фізичної можливості оперативно зреагувати на будь-які наші дії на інших напрямках.
Ні для кого не секрет, що контрнаступ ЗСУ застав російські війська зненацька. Українська армія просувається одразу на двох напрямках — Херсонська область таХарківська. Військові змогли звільнити понад 1 000 квадратних кілометрів української землі від початку осені.
Військовий експерт розповів, чи потрібно тримати українські війська на кордоні Харківської області з РФ.
“Так чи інакше, деяка частина наших ресурсів, саме з харківського плацдарму, вона буде передислокована до більш вигідних напрямків. Все залежить від того, які плани у Генштабу ЗСУ. За рахунок звільнення Харківщини ми можемо збільшувати спецоперації з деокупації як Луганської, так і Донецької областей. Запитання в іншому – який саме напрямок буде ефективним. Тому цей потенціал може залишитися на лівому березі. Саме з кордону північно-східної частини Луганщини присутні підрозділи російських окупаційних військ”, – сказав він.
