Процес очищення судової гілки влади нарешті зрушив з мертвої точки. Верховна Рада дозволила взяти під варту трьох суддів Печерського суду столиці. Сподіваємося, це лише перший етап, і служителів Феміди тепер притягатимуть до відповідальності на регулярній основі.
«Слідство.Інфо» має ще низку кандидатів на справедливе покарання.
В одному з недавніх матеріалів ми розповідали про служителів Феміди, які мають бути люстровані за відмову пояснити походження своїх шалених статків. Тоді Суддя Вищого Господарського суду Артур Ємельянов замість відповідати на наші запитання просто зачинився в кабінеті.
– Кто там?
– Артуре Станіславович, відчиніть, будь-ласка, пару питань є по вашій декларації. Не ховайтеся Краще відчиніть, ми з вами нормально поспілкуємося, і ніхто не побачить оце ганебне спілкування через двері
– Ви меня запугиваете?
– Ні, я вас не залякую. Я прошу вас не ховатися від громадськості, від журналістів.
– Будь ласка, в письменном виде, і я готов ответить на любые вопросы.
Зрештою, нам таки вдалося вполювати Артура Ємельянова на пленумі Вищого господарського суду. Він не міг не прийти – адже зараз тут точиться підкилимна боротьба за владу. А Ємельянов, який досі при справах, активний її учасник. Ми запитали пана суддю про безліч нерухомості та мільйони на банківських рахунках членів його сім’ї. Ємельянов розвів руками. Каже, це не його заслуга.
– Жена у меня частный предприниматель.
– Але вона не хоче відповідати на питання.
– Насколько я знаю, вы звонили и не перезванивали.
– Передзвонювали разів п’ять, вона не бере слухавку.
– Не знаю, я с ней разговаривал, сказал, если будет возможность, пожалуйста, отвечай, потому что действительно нужно ответить.
Утім, Світлана Ємельянова, попри настанови чоловіка, так і не вийшла на зв’язок. А попереднє вивчення її підприємницької діяльності показало хіба що збитки. Натомість, «Слідство.Інфо» виявило інший, традиційніший для українського суддівства спосіб накопичення капіталів. Як повідомили наші джерела, в державному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження щодо Артура Ємельянова та його колишнього керівника Віктора Татькова за вимагання чималого хабара.
Татьков у часи Януковича очолював Вищий господарський суд і, як неодноразово писали медіа, разом із своїм заступником Ємельяновим створив потужну машину із заробляння грошей на продажі суддівських рішень.
Генеральна прокуратура на запит нашої програми підтвердила, що Татькова та Ємельянова підозрюють у вимаганні п’ятисот тисяч британських фунтів у київського бізнесмена Андрія Лепейка. Підприємцю запропонували заплатити ці гроші за те, щоб суд ухвалив потрібне рішення і не позбавляв його права власності на торговельний центр «Декор Донбас» в Донецьку.
– Півмільйона фунтів з кого ви вимагали, якщо вимагали? Генпрокуратура надіслала відповідь
– Я хворію. Мені дуже важко розмовляти. У мене цей… Отут…
– Щелепний нерв? А просто на пальцях можете показати, чи ви вимагали і півмільйона фунтів від підприємця Лепейка?
– Я не знаю, хто це.
На жаль, сам бізнесмен Андрій Лепейко, пов’язаний участю в кримінальному процесі проти суддів-вимагальників, не зміг прокоментувати нам обставини справи. Але інший підприємець, Мстислав Скоробогатов, який також постраждав від цього організованого суддівського угруповання, погодився свідчити на камеру. Він добре пам’ятає, як вперше зіткнувся з методами роботи нового Голови Вищого Господарського суду.
– С приходом Татькова все упростилось. Когда он пришел, то на нас вышли люди, которые задали вопрос: сколько? Сколько вы готовы отдать, чтобы получать законные решения? Те цифры, которые нам озвучили, они просто шокировали. Нам, к примеру, за «Метроград» озвучивалась «двушка».
– 2 миллиона долларов?
– Да, конечно. Для нас это… Но это в начале карьеры Виктора Ивановича. Потом эти цифры были совершенно другие.
Мстислав Скоробогатов – власник двох великих торговельних центрів у Києві та кількох готелів. У 2010-му-2012-му роках весь його бізнес захопили структури близького до Кремля російського бізнесмена Олександра Бабакова. Судове прикриття цього рейдерського захоплення здійснював, за словами Скоробагатова, саме Віктор Татьков та його підлеглі.
– Нарисовал вексель, незаконные векселя, не имеющие законной силы. Предъявлены, утверждены, что ты должен, что не заплатил. Возбуждено банкротство, не дождавшись определенного срока, с нарушениями. Потом становится арбитражный керуючий заказчика, и от его имени разрываются любые договора. Все, им просто надо зацепиться. Но потом уже пошла речь о долях в бизнесе. Но, поскольку мы уже были не игроки, мы уже были в донецком и в уголовном понимании жертвами, то нас просто доедали.
Пропозицію про «гроші в обмін на вердикт» судді не повідомляють бізнесменам напряму. Тому в більшості випадків їх важко спіймати на гарячому. Як кажуть жертви цієї схеми, роботу посередника, який озвучує ціну і приїздить за грошима, беруть на себе наближені адвокати.
В 2013-му році, коли Віктор Татьков був на вершині суддівської влади, відомий фотограф Владислав Содель зробив сенсаційний знімок. На ньому в сесійній залі Верховної Ради один з народних депутатів від Партії Регіонів у листуванні з Віктором Татьковим цікавиться донецьким заводом «Точмаш». На що Татьков начебто відповідає, що з ним на зв’язок вийде такий собі Руслан.
Руслан Браславський – донецький адвокат, якого Генеральна прокуратура разом з Татьковим та Ємельяновим підозрює у вимаганні півмільйонного хабара. Як виявляється, ця людина зовсім не чужа судді Ємельянову.
– Як нам знайти пана Браславського, який також обвинувачувався по цій справі?
– Я не знаю, видзвонюйте його.
– Не бере слухавку. Але ви з ним знайомі?
– Ну так, це мій кум.
– Ваш кум?
– Так. І з цього приводу я також давав показання.
Якщо проаналізувати численні судові рішення, стає зрозумілим, як, імовірно, працювала ця машина з віджимання власності і викачування грошей. Бізнесмену, на майно якого накинули оком рейдери, надходила пропозиція відкупитися. Якщо власник не погоджувався, суд позбавляв його права власності, а підприємство оголошував банкрутом. Арбітражний керуючий виводив збанкрутіле підприємство на біржу, де його миттєво продавали зацікавленому покупцеві.
Саме так, за даними слідства, сталося у Донецьку з власником «Декор Донбасу» Андрієм Лепейком. Він відмовився давати хабар. У 2012-му судовим рішенням у бізнесмена відібрали цю престижну торговельну нерухомість і продали за безцінь на донецькій біржі «Універсал Плюс». Після чого торговельний центр став власністю структур, близьких до Олександра Януковича. Численні зв’язки між суддями, адвокатами та арбітражними керуючими доводять, що схема працювала саме так. Арбітражним керуючим у справі «Декор Донбасу» був Андрій Шарий. Він мав ті ж контакти, що і його колега, арбітражна керуюча Алла Великодна. Остання очолює кілька донецьких фірм, де засновниками виступають дружина судді Артура Ємельянова Світлана і ще одна Світлана – Браславська – ймовірно, дружина адвоката-посередника.
– Вы знаете Светлану Емельянову или Артура Емельянова?
– А чо вы мне такие вопросы задаете? Я вообще не пойму.
– Мы проводим журналистское расследование деятельности этих судей.
– Я вам тут ничем не помогу, потому что я с ними не знакома.
– Вы с ними не знакомы? Вы являетесь директором компании «Эксекво», владельцем которой является Светлана Емельянова, а вы говорите, не знакомы.
– Всё, до свидания!
Після виходу нашого попереднього матеріалу суддя Ємельянов отримав повістку про мобілізацію. Та йти на фронт він не хоче.
– У меня в Донецке на сегодняшний момент находятся мама, отчим, сестра, родители жены. А если я буду выпускать снаряд и попаду в жилой дом, в котором находятся мои родители?
– А може, ви будете в штурмовій групі, яка звільнятиме місто від російських окупантів? Звільните свою сім’ю.
– Когда я приму решение, чтобы идти добровольцем, я вам об этом обязательно сообщу.
– Тобто. Ви отримали повістку таки?
– Повестку я получил, но по этой повестке я дал соответствующие пояснения о том, что не являюсь военнообязанным лицом.
Хтозна, можливо, Артуру Ємельянову та його патрону Татькову й справді краще лишатися в Києві. Щоб для обрання запобіжного заходу його не довелося розшукувати на території, яку Україна наразі не контролює.
/Дмитро Гнап, Слідство.Інфо
