Як відомо, Бахмут зараз є найгарячішою точкою на фронті.
Власне стає очевидно, що таким він залишиться ще дуже довго. Про це у своєму блозі пише військовий оглядач Олександр Коваленко
Зазначається, що російські окупанти кидають численні ресурси на окупацію цього міста, намагаючись з хоч якогось просування в його околицях створити те, чого їм не вистачає дуже довгий час, – велику перемогу.
Але складно робити перемогу з того, що затягнуло на понад пів року твої ресурси в нескінченну м’ясорубку і не відпускає досі. Розуміють у російському командуванні чи ні, але Бахмут – це капкан, з якого не вибратися.
За той період часу, протягом якого триває наступ російських окупантів на Бахмут, українські війська звільнили понад 8,5 тисяч квадратних кілометрів Харківщини, понад 6 тисяч квадратних кілометрів правобережної Херсонщини… А сили російських окупаційних військ, які переважають, ніяк не можуть пробити оборону ЗСУ під Бахмутом і захопити місто.
Бахмут – це капкан, оскільки в його околицях перемелені вже тисячі окупантів зі складу 1 і 2 армійських корпусів, приватних військових компаній “Вагнер”, “Ліга”, “Редут”, підрозділи 2-ї та 41-ї загальновійськових армій… Ці ресурси понад пів року сконцентровані в локації Бахмута, який не дає можливості їх використати на інших напрямках, плацдармах – пише експерт.
Окрім того, Коваленко додає, що наразі у Білорусі перебувають 9 тисяч російських частково мобілізованих, приписаних до 2 мотострілецької дивізії 1 танкової армії Західного військового округу. Вони проходять підготовку на білоруських полігонах, після чого здебільшого їх командування планує відправити під Бахмут. Не на інший напрямок, а саме під Бахмут.
Це свідчить не тільки про те, що в російському командуванні розуміють, що до кінця 2022 року місто їм не окупувати, а й про те, що 9 тисяч особового складу, грубо кажучи 13 БТГр, з’являться не на зовсім несподіваному плацдармі, а там, де до їхньої зустрічі давно готові.
До всього: наразі говорити про те, що під Бахмутом кардинально може змінитися ситуація, не доводиться. Це місто продовжуватиме затягувати, як трясовина, в себе ресурси російських окупаційних військ, тоді як на інших напрямках ЗСУ звільнятимуть тисячі та тисячі квадратних кілометрів території.
Оборона Бахмута у майбутньому стане частиною воєнної історії, її викладатимуть у військових вишах. Адже саме стійкість цього міста впливає на ситуацію без перебільшення всієї зони бойових дій – підсумував Коваленко.
Зазначимо: зараз відбувається не стабілізація фронту, йде позиційна війна. Найзапекліші бої — під Бахмутом.
“Бахмут перетворився на нищівний вир для армій обох країн. Місяцями вони кидали велику кількість військ і техніки в бої поблизу міста, оскільки росіяни роблять відчайдушні спроби захопити місто, а українці — утримати його”, — пише The New York Times.
Бахмут, а також Авдіївка в Донецькій області — найгарячіші точки на фронті. Протягом останнього тижня у районах цих населених пунктів армія РФ інтенсивно намагається наступати, кидаючи великі сили та ресурси. Росіяни заявляють, що українські захисники нібито опинилися в оточенні. У Генштабі України визнають: ситуація тяжка, але не критична. Про це говорять міжнародні експерти.
Бої за Бахмут тривають уже кілька місяців. Всі ці місяці, а в останні тижні завзятіше, противник намагається оточити місто, взяти в кільце, а потім штурмувати. Українська ж армія намагається утримати Бахмут, щоб не відкривати вихід на Костянтинівку, Краматорськ, Слов’янськ та адміністративний кордон Донецької області.
