На Бахмутському напрямку тривають надзвичайно важкі бої. Там противник вже не діє методами концентрованого удару, він діє окремими підрозділами, застосовуючи усю свою артилерію по позиціях українських бійців.
Про це сказав в ефірі телемарафону військовий експерт Сергій Грабський
“Якщо говорити про всю ділянку фронту від Бахмуту до Мар’їнки противник із завзятістю, яка, чесно кажучи, може дивувати, продовжує здійснювати наступальні дії і він дуже повільно, але просувається вглиб. Вони вийшли вже на околиці Бахмута, вони намагаються просуватися на інших напрямках, там тривають дуже серйозні бої”, – сказав він.
За словами експерта, росіяни змінили тактику ударів на Бахмутському напрямку.
“Вони вже не діють методами концентрованого удару, у кількості двох, або більше батальйонних тактичних груп, вони діють окремими підрозділами, застосовуючи усю наявну артилерію, завдаючи ударів саме по цій ділянці фронту, саме тому там бої тривають надзвичайно важкі. Противник продовжує активні спроби наступу, не полишаючи спроб захопити Бахмут і Мар’їнку. Навіть, якщо вони дійдуть до Бахмута, то ця маленька перемога просто блідне на тлі того, що відбувається на Луганському та Херсонському напрямках”, – Сергій Грабський.
Також, своєю чергою, нагадаємо, про прогрес на Південному фронті. Вибух на Керченському мосту в Криму, ймовірно, є добре спланованою акцією українців, яка дозволить ЗСУ посилити контрнаступ.
Таку думку висловив в інтерв’ю чеському виданню Novinky аналітик з безпеки та колишній радник міністра оборони Чехії Мілан Мікулецький.
“Ми чітко бачимо тут результат добре спланованої та якісно проведеної акції української армії”, – переконаний експерт.
Він вважає, що негайного руйнування російського фронту по всій довжині внаслідок руйнування мосту навряд чи можна очікувати, але в довгостроковій така перспектива є величезною.
“Бойовими діями російської армії вже давно керують не професійні військові, а відчайдушні цивільні – президент путін, міністр оборони шойгу та люди з “оточення” путіна, які вийшли зі спецслужб. Я думаю, що зараз, коли постачання через Кримський міст опиниться під загрозою, вони захочуть посилити сухопутний шлях до Криму, тобто Мелітополя зокрема, але також Маріуполя”, – припускає Мікулецький.
Він скептично ставиться до здатності росіян швидко відремонтувати таку велику споруду, як Керченський міст, а доставка техніки морем не може здійснюватися так швидко.
На думку експерта, якщо росіяни перекинуть свої війська, яких і так небагато, щоб захистити ці напрямки, вони послаблять свої позиції деінде. Українці ж натомість можуть скористатися цим і атакувати в такому слабкому місці. Росіяни відреагують, перекинуть туди свої війська, щоб запобігти краху свого фронту, але знову ослаблять фронт на інших напрямках.
“Нескінченна карусель, де солдатів ніде не вистачає, і їх постійно кудись перекидають. Точно так само, як нацистська Німеччина влітку 1944 року”, – провів паралель Мікулецький.
Мікулецький також наголосив на тому, що вибух на Кримському мосту став величезним шоком для морального духу росіян, як солдатів, так і цивільних, адже на російському телебаченні Кримський міст представили як “неприступний”, його охороняли найсучасніші російські протиракетні комплекси, спецпризначенці, а “тепер таке фіаско”.
“Напевно зараз ми побачимо бажання путіна помститися – так було завжди після якихось українських успіхів – тобто терористичні атаки на українські міста, на мирне населення. Можливо, якийсь поспішний крок путіна в бік ескалації”, – зазначив експерт.
Щодо часу вибуху, то Мікулецький сумнівається, що Україна чекала дня народження путіна, “можливо, лише зараз українці отримали зброю, яка давала їм змогу вдарити” (сам експерт схилявся вранці до версії ракетного удару).
Можливо, розмірковує Мікулецький, ЗСУ вирішили, що настав час відкинути росіян і змусити їх відвести війська з іншої ділянки фронту. Можливо, це демонстрація лукашенку, що нерозумно надавати територію для нападу росії на Україну.
Експерт шкодує, що вибух не стався на кількасот метрів далі і не завалилася та частина, під якою проходять кораблі. Адже це зупинило б російські кораблі, які зараз перебувають в Азовському морі.
За будь яких умов, додає експерт, символізм цього “подарунку путіну” є важливим для української і, в негативному сенсі, російської моралі та пропаганди.
