Що відбуватиметься після звільнення Херсонської області, пояснив військовий експерт Петро Черник. Полковник ЗСУ нагадав про важливе стратегічне значення Херсона, деокупувавши який українські військові відкриють для себе нові можливості для просування вперед.
“На мій погляд, лівий берег буде перетворено на дуже хороший артилерійський тир для наших військових. У росіян дуже специфічна логіка: вони це довели і в Чорнобаївці, і на острові Зміїний, і під час наведення понтонів через Сіверський Донець, коли в одному місці 5 раз на добу понтон наводили. Це за межами здорового глузду, але факт залишається фактом”, – з такого пояснення стратегії ворога почав свою відповідь на запитання досвідчений військовий.
Петро Черник розповів про те, як ЗСУ перехоплять ініціативу у ворога, коли російське угруповання залишить Херсон:
“Як вони надійдуть безпосередньо на лівому березі, для нас не має значення. Для нас має значення тільки одне: перемолоти якнайбільше і живої сили, і техніки супротивника Як тільки Херсон стане наш, а він неодмінно буде наш, почнуться серйозні артилерійські вали вже з нашого боку. і до цих вже знаменитих систем реактивного вогню “М-142” та “М-270″”.
Раніше військовий експерт, льотчик-інструктор та полковник запасу Роман Світан зауважив, що російські війська на правому березі Херсонщини до втечі перебувають у своєрідному капкані. Вони притиснуті українськими підрозділами до Дніпра та Каховського водосховища.
Світан зауважив, що Путін зараз істерично шукає, з ким можна домовитися про обмін Херсона та правобережжя Херсонської області на щось типу Криму, Донбасу чи сухопутного проходу до Криму. Вочевидь, на контакт із ним ніхто не йде, адже позиція військово-політичного керівництва України як ніколи сильна – жодних переговорів з агресором до повного виходу за кордон 1991 року.
Як пояснив експерт, саме це є причиною того, що окупанти іноді навіть протягом одного дня отримують діаметрально протилежні накази – то зміцнювати Херсон та битися в місті, то виходити за місто та зміцнювати зовнішні кордони, то переправлятися на лівий берег, перекидати туди основні лінійні війська, то повертати їх назад, бо не вистачає для виконання оборонних завдань на правому березі.
“Це просто гарячковий броунівський рух, пов’язаний із невирішеним питанням про вихід із правого на лівий берег. Питання – коли виходити, якими частинами, у якій послідовності, і що робити вже потім на лівому березі, – підкреслив Світан
Він додав, що для українських військ такі метання росіян не несуть жодної проблеми. Вони виконують завдання знищення противника на правому березі, і роблять це дуже якісно, бо за добу не одна ворожа рота вирушає на концерт до Кобзона. Наші захисники активно працюють дальніми засобами ураження – артилерією, авіацією та РСЗВ.
“Вони бояться, що на плечах російських військ, що відступають, українські війська форсуватимуть Дніпро цими ж плавзасобами. Тому з військового погляду вони зробили правильно, – зауважив військовий експерт.
Як він додав, це вказує на те, що росіяни допускають свій відхід або втечу з правобережжя, як ми вже бачимо і передбачають подальший рух українців з правого на лівий берег. А тому, ті війська, що залишилися – близько 20 тисяч окупантів, зараз виконують оборонні завдання, пов’язані з прикриттям місць відходу. Мова йде про Антонівські мости та Каховську ГЕС. Річ у тім, що повністю знищити ці шляхи відходу неможливо. Каховську ГЕС чи її греблю ніхто, окрім самих росіян, не підриватиме. А Антонівські мости, хоч вони вже давно проперфоровані, повалити досить складно, поки артилерія не підійде ближче.
