Українців масово позбавляють пенсій або як мінімум істотно зменшують покладену за законом суму.

Залишають без виплат вчителів і лікарів через “неправильний” стаж, переселенців – нібито через втрату документів, зрізають розмір пенсій військовим, міліціонерам, – розповів “Страні” президент адвокатської компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.

За його словами, суди зараз завалені пенсійними справами. “В Єдиному реєстрі судових рішень таких справ – більше половини. Як і в ЄСПЛ, куди українці подали понад 12,5 тисячі позовів”, – відзначає він. Але в суди йдуть далеко не всі пенсіонери, так що в реальності проблемних випадків – сотні тисяч, – каже юрист.

І це при тому, що, за словами правознавців, пенсійне законодавство в Україні виписано досить чітко. Включають креатив вже в місцевих підрозділах Пенсійного фонду.

“Створюється враження, що влада дала негласне розпорядження ПФ платити якомога менше, тому чиновники шукають найменші зачіпки, аби відмовити, зменшити суму, а то і зовсім попросити людину повернути вже отриману пенсію. Причому навіть виграний пенсіонером суд не завжди рятує – в ПФ просто відмовляються виконувати його рішення “, – говорить адвокат.

В “пенсійних кейсах” у юристів зараз не бракує. Випадки – найрізноманітніші. “Страна” зібрала кілька категорій найбільш показових справ.

Не можуть домовитися за віком і стажем

У пенсійних справах дуже багато плутанини з віком і стажем.

В Україні практикується модель виходу на пенсію після досягнення пенсійного віку. До 2011 року для жінок ця планка становила 55 років, для чоловіків – 60 років. З 2011 року пенсійний вік для жінок стали поступово підвищувати – на 6 місяців щороку. В результаті зараз він становить 58,5 років. Але жінки, які народилися до 30 вересня 1956 року як і раніше можуть виходити на пенсію в 55 років, а з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року – в 56 років і т. д.

При цьому повинен бути певний трудовий стаж. До недавнього часу зараховували стаж не менше 25 років, а з початку цього року його підвищили на рік – до 26 років. Якщо стажу не вистачає або його немає зовсім, отримувати пенсію за віком можна тільки з 63 років.

При цьому деякі категорії працівників (вчителі, лікарі, робітники на шкідливих виробництвах та ін.) мають право на так званий пільговий вихід на пенсію – за вислугою років, тобто, напрацювавши потрібний стаж. Скажімо, вчитель або лікар, почавши працювати відразу після вузу, мають стаж уже до 48-49 років і, теоретично, можуть йти на пенсію.

“Але Пенсійний фонд завжди ставив в пріоритет в таких випадках саме вік, а не стаж. І, виходить, що люди працювали” зайві “роки, не отримуючи належних їм грошей”, – говорить Кравець.

Українські суди були завалені позовами від незадоволених пенсіонерів. На початку жовтня цього року Конституційний суд ухвалив рішення про пріоритет вислуги років перед віком. Тобто, тепер лікарі, вчителі, актори та ін. Можуть виходити на пенсію до 55 років, а, наприклад, льотчики і представники шкідливих професій – і зовсім до 50 років. Тепер питання – чи прислухається ПФ до рішення суду. “Тільки в нашій практиці було 4 випадки накладення штрафів на Пенсійний фонд за невиконання ним судових рішень. В цілому ж таких випадків – маса”, – говорить Ростислав Кравець.

Але влітку цього року правила щодо пенсійного віку і стажу знову підкоригували.

Так, вийти на заслужений відпочинок при досягненні пенсійного віку в 60 років можна лише за умови, що у вас є стаж не менше 26 років. Щоб стати пенсіонером в 63 роки, потрібно відпрацювати від 16 до 26 років. 65 річні пенсіонери повинні мати стаж від 15 років. Причому, щорічно вимоги щодо стажу будуть збільшуватися на 12 місяців. Мета – досягти співвідношення, коли при виході на пенсію в 60 років людина повинна мати трудовий стаж не менше 35 років. Держава переслідує дві мети. По-перше, зменшити армію пенсіонерів за віком, розвантаживши і без того дефіцитний ПФ. По-друге, змусити українців працювати офіційно. У Мінсоцполітики підрахували, що якщо збережеться поточна ситуація з працевлаштуванням без запису в трудову книжку, то вже до 2028 року пенсію з 60 років зможе отримувати тільки 48% українців. Як в цю нову схему впишеться вихід на пенсію за вислугою років – незрозуміло. Так що на підході – нова порція проблем, коли люди підуть оформляти пенсії, а їм запропонують попрацювати ще.

Підприємців просять доплатити

Окрема проблема – з пенсіонерами-підприємцями. Глава Союзу захисту підприємництва Сергій Доротич розповів, що багато фізосіб підприємців (ФОП) не можуть вийти на пенсію, так як їм не підтверджують стаж.

Є також нюанс з податками. Всі фізособи підприємці повинні відраховувати ЄСВ (918 гривень на місяць), тільки в цьому випадку вони мають право на пенсію. Але, як розповів “Страні” Кравець, ЄСВ нерідко налічують не тільки працюючим підприємцям, а й тим, хто давно закрив свій бізнес.

“Є випадки, коли людина закрила ФОП, повідомила про це податківців і думати забула. Але, з невідомих технічних причин або злого наміру їх з бази не прибрали і податки продовжують” капати “. Коли людина починає оформляти пенсію, йому” викочують “рахунок за простроченими податками за останні п’ять років в 18-20 тисяч гривень. І без сплати цих грошей на пенсію можна не розраховувати”, – говорить Кравець. Також масово відмовляють підприємцям, які починали працювати в 90-і роки минулого століття. Нібито, підтвердити сплату ними податків документально вкрай складно. У місцевих підрозділах ПФ кажуть про втрату архівних даних. “На якусь втрату даних або неможливість щось підтвердити в пенсійних фондах посилаються і в інших випадках, скажімо, в справах зі стажем. А потім вже в судах виявляється, що всі дані є, просто їх чомусь навмисне не надали”, – говорить Кравець.

Втрачені роки

Чиновники “втрачають” не тільки відомості про сплату податків підприємцями, а й стаж найманих працівників. Багато українців, особливо сільські жителі, виходячи на пенсію раптом виявляють, що певні періоди їх трудової біографії просто “загубилися”. Щоб підтвердити стаж потрібно чимало зусиль, а іноді це і зовсім нереально. Найчастіше в пенсійному фонді посилаються саме на “втрату архівів”.

Економіст Олексій Кущ каже, що старі архівні дані – головний біль для ПФ.

“Справа в тому, що до 2000 року не було різниці між трудовим і страховим стажем. Тобто, якщо зараз до стажу зараховуються лише ті роки, коли роботодавець платив за вас податки, або ви робили це самі, то раніше можна було роками формально числитися на якомусь заводі і все це йшло в стаж. А так як у нас чимало пенсіонерів працювало ще в радянські часи, їм легко вдалося накопичити хороший стаж і отримувати сьогодні пенсії до 5-6 тисяч гривень “, – зазначає Кущ. Зрозуміло, що така категорія пенсіонерів – тягар для ПФ.

Якщо стаж “загубився” і його не вистачає для виходу на пенсію – в ПФ пропонують “докупити” відсутні роки. Ціна обчислюється за формулою: кожен місяць – розмір ЄСВ, тобто, за рік доведеться викласти близько 10 тисяч гривень.

Спеціальні і переселенські

За словами Кравця, багато нюансів також за спеціальними, чорнобильськими пенсіями, пенсіями по інвалідності та для переселенців.

Як правило, до їх одержувачів держава пред’являє менш завищені вимоги по віку і стажу, а самі суми найчастіше вище, ніж “звичайні” пенсії.

Але на сторожі державних грошей стоять пенсійні клерки, які скрупульозно вишукують щонайменші лазівки для відмови у пільговій пенсії і намагаються перевести людину на стандартну модель.

Наприклад, днями ЗМІ підхопили історію одеського судової справи між ПФ і інвалідом другої групи. Останній зареєструвався як приватний підприємець, не повідомивши про це Фонд. Той же вирішив, що раз інвалід може працювати, то і пільгова пенсія йому не призначена, і зажадав повернути 68 тисяч гривень. Тільки після судових розглядів претензії були зняті. А ось у Львові суд у схожій справі став на бік ПФ, ухваливши, що інвалід повинен повернути державі 5,7 тисяч гривень.

Повернути “зайві” гроші просять також тих, кому призначена пенсія по втраті годувальника. Поки діти вчаться – все нормально. Але як тільки вони влаштовуються на роботу і забувають повідомити про це ПФ, включається “лічильник”.

“У нас був кричущий випадок з переселенцями. Кілька луганських лікарів після початку військових дії на Донбасі спішно виїхали до Києва. Зрозуміло, що про трудові книжки тоді ніхто не думав – їх залишили на роботі, в місцевій лікарні. Коли прийшов час оформляти пенсії, вони запросили трудові книжки, і отримали їх з формулюванням, що звільнені за прогули та печаткою “ЛНР”. в нашому пенсійному фонді такі трудові книжки зовсім відмовилися приймати, отже, питання зі стажем і перспектива пенсії повисли в повітрі “, – розповів Кравець. Іншим переселенцям, за його словами, відмовили у виплатах на тій підставі, що чиновники знайшли у них старий депозит на 400 тисяч гривень в уже лопнувшому банку.

Силовикам – пенсії “в розстрочку”

Уже кілька років пенсіонери силових структур (військові та колишні міліціонери) ведуть свою пенсійну війну з державою. Як уже писала “Страна”, вони не потрапили під загальну пенсійну реформу, тому коли всім пенсіонерам виплати підвищили, колись завидні пенсії військових і міліціонерів виявилися мізерними.

Пізніше, після масових акцій протесту пенсіонерів-силовиків, уряд провів перерахунок. Але виявилося, що грошей на виплату старих боргів в бюджеті немає, тому в цьому році сплачують тільки половину від перерахованої суми, при цьому ще й розбивши її на частини. “Виходить по 1-2 тисячі гривень зверху, така собі” пенсія в розстрочку “, – говорить колишній міліціонер з Тернополя Ігор Сухар. Додаткова проблема – розмір пенсії. Якщо раніше нараховували до 90% від колишньої зарплати, то потім цей показник знизили до 50 -70%.