Кремль не буде утримувати Лукашенко при владі будь-якими засобами, заявив “Білоруському партизану” директор Центру стратегічних і зовнішньополітичних досліджень Арсеній Сивицький.

 

В кінці серпня Володимир Путін заявив, що на прохання Олександра Лукашенко сформував силовий резерв, який може бути відправлений в Білорусь при заворушеннях.

Після переговорів двох політиків в понеділок в Сочі прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков розповів, що повернення російських силовиків до місць їх постійного проживання стало «важливим результатом переговорів».

– Що означає ця новина? Невже, не дивлячись на триваючі в Білорусі масові протести, в Кремлі вирішили, що загроза повалення Лукашенко зникла? – запитав журналіст.

– Історію з цим силовим резервом потрібно інтерпретувати в наступному контексті. У момент, коли Путін заявив про підготовку такого резерву на кордоні з Білоруссю, на території західного військового округу РФ проходили планові навчання військової поліції «Росгвардія».

Кремль просто скористався цими обставинами, щоб зробити жорстку заяву. Але адресатом цієї заяви були перш за все країни Заходу.

У цьому повідомленні Кремль намагався донести до своїх західних партнерів установку про неприпустимість будь-якого втручання в політичну кризу в Білорусі.

І тоді ж Путін провів дві червоні лінії, перехід яких активував б силову опцію втручання.

Перша червона лінія: явні свідчення наміри Заходу втрутитися в ситуацію в Білорусі. Умовно назвемо їх «печеньки від Вікторії Нуланд»

Друга червона лінія: трансформація протестів з мирних в силові.

Ми бачимо, що з одного боку Захід прийняв правила гри, які йому нав’язала Росія. Це було видно по інтенсивності комунікацій між Москвою і західними столицями: Берліном, Парижем, Вашингтоном і навіть Варшавою.

А з іншого боку загальнонаціональний протест в Білорусі підтвердив свою зрілість, що не перетворившись на насильницький.

По суті зафіксована нова реальність, нове статус-кво, коли в Кремлі Лукашенко розглядається як головне джерело політичної кризи в Білорусі – а не якесь геополітичне втручання Заходу.

Відгук силового резерву – сигнал, який свідчить, що Кремль в цілому переглядає свою позицію по відношенню до політичної кризи в Білорусі і персонально до Лукашенка.

Та підтримка, яку Кремль озвучив у Сочі (рефінансування боргів на півтора мільярда доларів), не є суттєвою. Цих грошей вистачить, умовно кажучи, місяця на два.

А відгук силового резерву говорить про те, що Кремль не збирається утримувати Лукашенко при владі будь-якими засобами. А навпаки – швидше готується до організації контрольованого транзиту влади від Лукашенка до нової опозиції.

І судячи з усього, цьому питанню було присвячено закрита частина бесіди Путіна з Лукашенком в Сочі.

До слова, Олександр Лукашенко, виконуючий обов’язки президента Білорусі, під час останньої зустрічі в Сочі попросив президента РФ Володимира Путіна про “певні типи зброї”.

“Я також просив президента Росії про деякі типи зброї. Сказав йому, що, коли ви приїдете, ми подивимося, що нам і де потрібно реально зміцнити в плані Союзної держави “, – сказав Лукашенко на зустрічі з главою Міноборони РФ Сергієм Шойгу в Мінську.

“Боятися нема чого, ми готові на це йти. Останні події показують, що треба сміливіше захищати інтереси і білорусів, і росіян. Так сталося, що ми в цьому плані залишилися одні, але не найслабші “, – заявив він.

Він додав, що думки про ослабленою Білорусі є помилковими.

“Ми в змозі утримати ситуацію не тільки в Білорусі, але і по периметру наших кордонів. Ви можете не сумніватися в нашій надійності в плані оборони нашого спільного Вітчизни – від Бреста до Владивостока “, – сказав Лукашенко.

“Останні події нас ще більше схиляють до того, щоб ми трималися разом і ні в якому разі не вдалося забити клин між нами всім тим, хто на це розраховував і розраховує”, – підкреслив він.