Перед перемовинами «колективного Заходу» з імперською РФ, хотів би нагадати «миротворцям», як дуже правильно і влучно лунають слова прем’єр-міністра Великобританії часів Другої Світової Війни Уїнстона Черчеля, пише Дмитро Ярош у виданні Главком.
Мир Україна здобуде тільки у випадку Перемоги у нашій Війні за Незалежність. Це аксіома!
Нам дуже потрібна підтримка союзників, але якщо її, навіть, не буде, Україна, все одно, буде чинити опір і бити свого віковічного ворога.
У цій війні ми приречені перемогти заради наших дітей, онуків, прийдешніх поколінь Українців.
Бо, З нами Бог! Тоді, хто ж проти нас?!
Таку заяву Ярош зробив на фоні майбутніх переговорів Кремля з Заходом, чітко окресливши орієнтири та подальші плани для того, щоб зберегти Україну.
Нещодавно в розмові з виданням ЛВ Дмитро Ярош розповів, які є ознаки того, що військові і техніка не просто накопичуються на кордоні, а планується саме наступ? Наприклад: максимально близько до «точки старту» розміщують мобільні шпиталі.
Скидається на те, що росіяни дуже хочуть зробити так, щоб паніка в українському суспільстві була на високому рівні саме зараз. Бо, зрештою, це ж усе відбувається з весни. Перша концентрація військ, стягування, потім – розмова Путіна і Байдена. Відповідно, зараз йде продовження цієї серії. Але ж Данілов видав інформацію, що є два ешелони: перший – зі ста з чимось тисяч людей на відстані 200 км від нашого кордону; відповідно другий розташований за 400 кілометрів по всьому периметру кордону. Тобто ситуація реально є загрозливою. До цього треба готуватися.
Боєздатні частини розташовані не тільки на сході. І південний кримський напрямок, і десантно небезпечні напрямки – Миколаївщина, Одещина – так само прикриті. І немає такої переваги в силах, засобах Російської Федерації, щоб вони могли просто висадитись і щось захопити. Такого не буде.
Крім того, постійно надходить розвідувальна інформація, ще раз підкреслю, від союзників в тому числі. Будемо спостерігати. Мені здається, що їхня готовність – повна, до вторгнення – буде десь на початок лютого. Але все, знову ж таки, залежатиме і від перемовин, які відбуваються на дипломатичному фронті між Сполученими Штатами, НАТО і Росією. Ми маємо надіятися на краще, але готуватися до найгіршого – це найкраща формула.
Вони вже підтягнули установки розмінування. Підтягнули понтонні мости. До речі, вони концентруються на чернігівському напрямку. Тобто, правду кажучи, київському.
На думку Яроша, треба звертати увагу, окрім понтонних мостів і розмінування, на зенітно-ракетні комплекси, які мають прикривати пересування цих військових колон. Усе існує, і, слава Богу, наша розвідка це все бачить, за допомогою наших союзників у тому числі.
Ніяких кардинальних змін немає. Як каже мій комбат Чорний, “пострєлушки” відбуваються. Це все, що ми зараз спостерігаємо на передовій. Але ще бачимо, що йде доукомплектація сепарських, якщо назвати їх сленговою мовою, підрозділів. Бачимо, що техніка підтягується.
Поки їхав, саме перечитав заяву Путіна про те, що українці готують військову операцію (на Донбасі. – C.К.). А сьогодні зранку (23 грудня. – С.К.) спілкувався з головнокомандувачем, і ніяких таких речей, які дозволяли б говорити про те, що ми наступаємо, немає. З нашого боку цього не відбувається. Виглядає все так, що Путін, як феесбешник, готує якісь провокації. Ще й з огляду на нещодавню заяву Шойгу…
Однак буде ж чинитися спротив. Тому, відповідно, це доби, доби й доби. Не так просто завезти одну військову частину, а коли їх багато, це процес ще важкий і довготривалий. Тому йтиметься не про години. Тим більше, що команда головнокомандувача Валерія Залужного теж розуміє всі ці загрози, і, відповідно, Збройні сили України готуються до відбиття таких можливих сценаріїв з боку Російської Федерації.
Тож легкої прогулянки в них усе одно не буде, Київ вони не зможуть миттєво захопити. Це просто нереально.