На думку соціологів, багато європейців налякані і не бажають жертвувати своїм комфортом заради антиросійських санкцій.

Диверсії на газопроводах “Північний потік — 1” та “Північний потік — 2” здатні позбавити лідерів європейських країн єдності та рішучості в підтримці України. На думку професора соціології Університету прикладних наук у Магдебурзі Матіаса Квента, серед європейців назріває думка, що вони змушені жертвувати своїм комфортом заради антиросійських санкцій. Про це розповів соціолог в інтерв’ю New York Times.

Квент зазначив, що європейці поступово відходять від наслідків пандемії коронавірусу, але одразу вони зіткнулися з енергетичною кризою, що прийшла на тлі російсько-української війни. На його думку, багато людей налякані останніми подіями — одні побоюються лише відключень електроенергії, інші говорять про небезпеку ядерної війни.

“Війна наблизилася, і люди почуваються дуже вразливими. Така атака на трубопровід відбулася тут уперше. Ми бачили подібне на Близькому Сході, але ніколи не бачили в Європі”, — каже соціолог.

Водночас постає питання, чи залишиться в таких умовах бажання європейської спільноти зберігати єдність та стійкість у підтримці України, чи це в цій єдності з’являться “тріщини”.

“У деяких частинах суспільства вже існує думка, що ми жертвуємо нашим благополуччям заради бойових дій. Люди звинувачують санкції проти Росії у зростанні цін на енергоносії. Навіть солідарність з українськими біженцями виглядає менш жорсткою”, — зазначив Квент.

Журналісти видання додали, що результати соцопитувань, наприклад, у Німеччині говорять про наростаюче занепокоєння і напруження після того, як президент Путін заговорив про ядерну зброю. Але попри це, троє з чотирьох респондентів сказали, що уряд країни має й надалі підтримувати Україну, попри зростання цін на енергоносії.

Проте ще залишається значний відсоток тих людей, які вимагають скасувати антиросійські санкції та запустити “Північний потік — 2”, заявляючи, що війна в Україні їх не стосується.

“Вони кажуть, що захищають нашу свободу в Україні. Хто в це вірить? Це не наша війна. Ми лише пішак у цьому. Поговоріть з кимось тут. Те, що ми відчуваємо, — це неприкритий страх”, — цитують журналісти. слова протестуючої з німецького міста Любмін.

Також, незважаючи на позицію Німеччини щодо війни України проти Росії та усі попередні заяви про небажання німців погіршувати свій рівень життя, деякі зрушення дійсно є.

Російський диктатор Володимир Путін не має наміру проводити переговори щодо припинення війни проти України. Про це свідчить його промова, під час якої він оголосив про анексію нових українських територій.

Про це заявила в одному з інтерв’ю міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок. Вона зазначила, що наразі не бачить жодних шансів на проведення переговорів про завершення війни.

“На жаль, у своїй промові в п’ятницю Путін дуже чітко дав зрозуміти, яким є його нинішній рівень готовності до переговорів. Його пропозиція щодо переговорів була приблизно такою: Ми пограбуємо вашу країну, поневолимо ваших громадян, а потім ви зможете підписати “мир””, – пояснила Бербок.

Очільниця МЗС Німеччини додала, що це не має нічого спільного з миром і є його протилежністю.

“Це терор і несвобода”, – наголосила вона.

Бербок запевнила, що офіційний Берлін, інші країни світу та міжнародні організації постійно намагаються знайти якесь дипломатичне вирішення, звертаються від імені світової спільноти до Кремля. Під час таких звернень лунають заклики припинити бомбардування території України.

“Єдина відповідь президента Росії – нові звірства”, – заявила Бербок.

Вона уточнила, що повномасштабна агресивна війна закінчилася б негайно, якби Росія припинила “руйнувати Україну”. Бербок також зазначила, що якби наша держава припинили захищатися, то перестала б існувати.

“Якби Україна перестала захищатися, їй настав би кінець, і жахливі злочини проти народу були б повсякденністю і в Києві. Це повинно бути зрозуміло кожному, хто вимагає від нас припинити підтримку України або поступитися Путіну”, – повідомила міністр.

Бербок запевнила в подальшій підтримці нашої держави.