2 вересня, поки Зеленський з делегацією перебували у США , біля села Лісники був скоєний замах на помічника президента України Сергія Шефіра. Під час стрілянини ніхто не загинув, поранено було водія.
Одразу після замаху було викликано групи правоохоронців, які почали пошук нападника. Але його не знайшли і досі. Цей замах дійсно став резонансним та викликав неабиякий інтерес суспільства. Наразі існує кілька версій:
Конфлікт у команді. За інформацією інсайдерів, на Банковій давно не було миру. Ходили розмови, що президент та Шефір посварилися. Проте помічник Зеленського спростував цю версію.
Тиск на Зеленського. Другу версію закинув радник глави Офісу президента Михайло Подоляк. Та й сам президент її підтверджує. Проте слідчі поки що не можуть сказати точно, чи є ця версія достовірною, та хто міг таким чином тиснути на Зеленського.
Тиск на депутатів із партії Слуга народу. Замах на Шефіра стався якраз у напередодні голосування за законопроект про деолігархізацію в Україні. Втім, експерти впевнені, що ця версія є безглуздою, і замах аж ніяк не вплинув би на рішення парламенту.
Колумніст програми “Реальна політика з Євгенієм Кисельовим” на телеканалі “Україна 24” Юлія Мендель, яка встигла попрацювати з Сергієм Шефіром в Офісі президента, вирішила розібратися, хто і навіщо міг вчинити замах і чи був Шефір такою важливою фігурою на Банковій.
“Замах на Сергія Шефіра, першого помічника президента України — подія безпрецедентна. Востаннє замах на високу політичну особу в Україні був у квітні 2014 року, тобто сім років тому, на мера Харкова Геннадія Кернеса. Тоді після пострілу під час пробіжки він вижив, але потім була операція, тривале лікування. Але — весна 2014 року, початок війни, Харків. Один з оплотів української незалежності в той момент, коли проросійські бойовики намагаються відкусити частину України. Військова ситуація, зброя, замах на представника влади. Замах на мера, лідера впливового, але регіонального.
Згадаймо гучні вбивства 90-х, що стали невіддільною частиною пострадянської політики. Народний депутат Євген Щербань застрелений з сім’єю в аеропорту Донецька в листопаді 1996 року. Вадим Гетьман застрелений у ліфті власного будинку у квітні 1998 — на той момент вже п’ять років як колишній глава Національного банку. Більшість резонансних вбивств і замахів на українських політиків сталися ще в 90-х і часто були амбівалентними. Політичні мотиви тісно переплетені з діловими зобов’язаннями та комерційними інтересами”, — розповіла вона.
Мендель порівняла замах на помічника президента з іншими гучними злочинами проти політиків.
“В історії ж з Шефіром — чітка політична складова. Шефір — одна з ключових фігур чинної влади. Він безпосередньо радить президенту ухвалення рішень у таких важливих сферах, як енергетика, правоохоронна система і відносини з великим бізнесом. Замах на фігуру такого рівня можна порівняти з отруєнням тоді лідера опозиції та кандидата в президенти Віктора Ющенка. Або, можливо, якщо це дійсно було вбивство, — з підозрілою смертю в аварії народного депутата України В’ячеслава Чорновола. Вперше за довгі роки в країні стався політичний замах такого високого рівня”, — сказала вона.
Мендель впевнена, що за замахом стоять саме політичні інтереси.
“Володимира Зеленського можна любити або не любити, з його рішеннями можна погоджуватися або протистояти. Але напад на першого помічника президента — це загроза державі. Поки Зеленський у США переконує інвесторів і великі компанії вкладати в Україну, гарантуючи безпеку, вдома обстрілюють машину його друга… Розслідувати такі історії складно, знайти відповіді — небезпечно. Гучні політичні злочини часто залишаються нерозкритими. Чи зможуть правоохоронці дістатися до замовника цього разу — невідомо. Але відповіді можуть ховатися за політичною вигодою. Цікаво, що Росія цього разу мало не прожогом поспішила виправдатися — мовляв, Москва непричетна до замаху”, — розповіла вона.
