Коли ви востаннє платили за перегляд фільму вдома? Мабуть, років 6 тому, коли люди масово купували домашні кінотеатри та переглядали фільми на DVD-дисках, але ніхто не задумувався, що це, насправді, злочин.
Піратство – це одна з найбільших проблем в Україні. На жаль, рівень піратства в Україні практично не знижується вже багато років і залишається одним із найвищих у світі – 84%. Так, на жаль, наша держава не сильно дбає про інтелектуальну власність як фізичних так і юридичних осіб . За даними організації Digital Citizen Alliance піратські сайти за рік отримують приблизно 224 млн. доларів в рік як дохід від реклами товарів і послуг на своїх сайтах. Але, Україна і Росія пішли навіть далі у справі піратства.
Чимало мешканців нашого міста щодня бачать подерті, потріпані та старенькі столики чи прилавки на ринках. У них можна знайти майже фільм на будь-який смак та розсуд, а то й збірку фільмів всього лише за 15-35 гривень на CD- та DVD-дисках. Та не лише фільми, але й комп’ютерні ігри, програмні продукти та й багато іншого.
Юридичних дозволів на торгівлю цим товаром немає практично ні в одного продавця, та і дозволів на розміщення цих «точок» не знайти нікому. Команда журналістів проекту «Поборемо корупцію разом» вирішила поцікавитися як працює цей бізнес.
Підійшовши до першої «точки» біля ТРК «Південний», зразу поцікавилися цінами та асортиментом. Насправді, він тут не надто великий, але й ціни зовсім невисокі. Від 20 гривень за диск. Цікавимося документами – у відповідь мовчання та незрозуміле булькотіння про власника.
Йдемо до наступної точки. Простота облаштування дивує, якщо у попередній ще намагалися показати якісь папірці, то тут їх просто немає. Асортимент значно більший, ціни на рівні, від 15 до 20 гривень. Жодних документів та дозволів, взагалі нічого…
І так практично у кожній «лавці», яка торгує піратськими копіями дисків. Люди просто в домашніх умовах записують фільми, роблять гарні обкладинки, та продають свій власний товар з націнкою у 3-4 рази.
Продавати крадене – завжди вважалося ризикованим бізнесом, але чому ж бабусі на ринках не можуть продавати сир та сільськогосподарські товари, а от деякі особистості торгують краденою, більше того неякісно краденою, інтелектуальною та медіа власністю? Куди ж дивиться наша міліція? Це ми спробуємо дізнатися у працівників міліції та опублікуємо їхню відповідь на наші запитання.
Марвін
