15 вересня 2022 року Європейський парламент більшістю голосів проголосував за “проміжну” доповідь та закликав Раду ЄС визначити “наявність реального ризику серйозного порушення Угорщиною цінностей, на яких заснований Євросоюз”, згідно зі статтею 7 Договору про ЄС.
Іншими словами, Європарламент звернувся до керівництва Євросоюзу з вимогою нарешті запровадити проти уряду Віктора Орбана суворі санкції за порушення базових цінностей Європейського Союзу. Бо насправді це порушення вже є і ситуація лише погіршується.
Утім, чотири роки тому європейські депутати вже вимагали те саме, але реальних дій від Ради ЄС так і не дочекалися. Не факт, що щось зміниться і нині.
Але “тривожних дзвіночків” для Орбана лунає дедалі більше.
Про те, як обговорювали покарання угорської влади, зі Страсбурга розповіла Тетяна Висоцька.
Порушення усього, що можливо
“Антиугорську” доповідь Європейський парламент ухвалив абсолютною більшістю голосів: 433 – “за”, 123 – “проти” та 28 утрималися.
Ця доповідь офіційно називається проміжною (interim), тому що майже аналогічний документ вже був затверджений Європарламентом рівно чотири роки тому, 12 вересня 2018 року.
Тоді Європарламент чітко визначив 12 сфер, за якими Будапешт не відповідає європейським цінностям та нормам (цей перелік хоч і довгий, але його варто опублікувати).
По суті, йдеться про те, що Угорщина Орбана порушує усі основоположні цінності ЄС.
І справді, якщо порівняти стару та нову доповіді, структура і опис проблем лишаються однаковими, але за кожною європейською цінністю, якій, на думку Європарламенту, суперечить політика Орбана, додалися нові приклади порушень та посилання на затверджені документи європейських інституцій, які критикують дії офіційного Будапешта.
Тобто все це – не новина для Брюсселя. Сповзання Орбана геть від демократії увесь ЄС спостерігав усі ці роки.
Угорщина більше не є демократичною державою, переконані європейські депутати.
“Під час підготовки цієї доповіді 5 із 7 політичних груп Європейського парламенту погодилися дати назву тому, чим зараз є угорський режим – ми домовилися назвати його гібридний режим виборної автократії, – розповіла Гвендолін Делбос-Корфілд. – Це значить, що одна з 27 держав Європейського Союзу точно більше не є повністю демократією. І тепер з цим має працювати Рада Європейського Союзу”.
Чого хоче Європейський парламент?
Від 12 вересня 2018 року офіційно вважається, що Європейський парламент запустив проти Угорщини процедуру згідно зі статтею 7 Договору про Європейський Союз.
Ця стаття стверджує: у разі наявності чітко визначеного ризику серйозних порушень державою-членом ЄС основоположних цінностей (а це – свобода, демократія, рівність, верховенство права і повага до людської гідності та прав людини, включно з правами меншин) вказана держава може бути позбавлена певних прав у ЄС – аж до позбавлення права голосу в європейських інституціях (у Раді ЄС та Європейській раді).
Якщо коротко: рішення про запровадження санкцій та навіть про початок імплементації механізму ст. 7 має прийняти Рада ЄС, тобто усі держави Євросоюзу разом.
Орбану достатньо залучити принаймні одну державу на свій бік – і процедуру не можна буде розпочати у принципі.
Через складну процедуру і потребу в одностайності результативне голосування вважають непевним чи й взагалі малореальним.
Але Європарламент наполягає: Рада ЄС все одно повинна принаймні розпочати процедуру і довести до визнання того, що Угорщина є державою-порушником європейських цінностей.
Також рада ЄС анонсувала плани з оновлення законодавства щодо корупції, зокрема, включення корупції до режиму санкцій із захисту прав людини.
“Якщо ми хочемо заслуговувати на довіру, коли просимо країни-кандидати зміцнювати свої демократії, ми також повинні викорінити корупцію вдома”, – наголосила фон дер Ляєн.
У цих словах експерти відразу побачили незавуальовану погрозу Угорщині. І справді, саме зараз Єврокомісія як ніколи близька до того, щоб суттєво скоротити фінансування Будапешта через його постійні порушення у сфері верховенства права та неповагу до євроцінностей.
Зрештою, позиція Угорщини, яка регулярно розриває європейську єдність і часто виступає провідником інтересів Путіна, набридла багатьом – і у Брюсселі, і у столицях держав-членів.
