На міжнародному форумі, присвяченому, серед іншого, ролі Берліна, Парижа, Києва та Москви у врегулюванні конфлікту на Донбасі, йшлося і про “нормандський формат”. Чи вдасться його врятувати?
Проведенню самітів та зустрічей на рівні міністрів закордонних справ країн “нормандського формату”, тобто Німеччини, Франції, Росії та України, перешкоджає Москва, яка відмовляється визнавати себе однією зі сторін конфлікту на Донбасі. Такого висновку дійшли учасники панельної дискусії в рамках третього Міжнародного форуму зі Східної України, який щорічно проводить платформа громадянського суспільства CivilMPlus.
Через ковідні обмеження цього разу конференція відбувається 25-26 листопада у форматі телемосту між Києвом та Берліном та у віртуальному просторі з онлайн підключенням деяких спікерів.
Анке Фельдгузен представляла на форумі країну, яка саме в цей момент перебуває в стані зміни влади: уряд Анґели Меркель (Angela Merkel) і вона сама виконують свої обов’язки останні дні, на початку грудня розпочне роботу кабінет міністрів її наступника Олафа Шольца (Olaf Scholz). Нова урядова коаліція, запевнила учасників конференції посолка, “й надалі підтримуватиме Україну, її прагнення стати членом євроатлантичної спільноти”.
Щодо перспектив зустрічей у “нормандському форматі” Фельдгузен висловилася обережніше. Вона нагадала про те, що саме Меркель стояла у вересні 2014 року біля витоків мінського процесу й – пізніше – самітів у “нормандському форматі”. З одного боку, Фельдгузен вважає, що кардинальних змін у зовнішній політиці Німеччини не станеться. З іншого боку, каже посолка, Меркель, якщо не брати до уваги Путіна, була тією людиною, яка особисто брала участь у переговорах і пам’ятає ці вечори.
У президентів же Франції та України – Емманюеля Макрона та Володимира Зеленського, а також майбутнього німецького канцлера Олафа Шольца немає такого особистого досвіду, такої особистої прив’язки до цього переговорного процесу. Саме завдяки Меркель, яка щодня цікавилася новинами з України, вважає Фельдгузен, Німеччина була так сильно залучена до пошуку мирного врегулювання конфлікту на Донбасі: “У неї був особистий інтерес, особиста зацікавленість у тому, що відбувається”.
Звернула вона увагу й на текст коаліційної угоди, представленої цього тижня трьома німецькими партіями, які формують майбутній уряд. У документі міститься дуже різка критика внутрішньої та зовнішньої політики російського президента, а сама Росія більше не вважається можливим партнером Німеччини. І поки що не зрозуміло, заявила Фельдгузен, “як новий уряд ФРН вестиме відносини з Росією найближчими роками”.
За словами заступника посла Франції в Україні Бруно Кассанеля, який виступав на конференції, “нормандський формат” – це єдина ефективна платформа, яка дозволяє уникати прямої конфронтації між учасниками конфлікту.
Також, як пише видання “Дойч велле”, дипломат нагадав про саміт “нормандської четвірки” два роки тому в Парижі, на якому його учасники узгодили заходи щодо стабілізації ситуації, про кроки щодо реалізації політичних положень мінських угод та про контроль за виконанням досягнутих домовленостей. На міністерському рівні були певні позитивні зрушення ще й навесні 2020 року – обмін полоненими, зміцнення режиму припинення вогню.
Тепер, однак, заявив Кассанель, переговорний процес повністю заблоковано з вини Росії: “Росія вважає себе посередником, а не стороною конфлікту, але ми всі знаємо, що це не так, що це брехня”. І без готовності Росії до компромісів, вважає дипломат, неможливо досягти поступу в реалізації політичних аспектів мінських домовленостей, а “нормандський формат” поки що не зміг привести до спільного знаменника дві позиції – пріоритетні для України аспекти безпеки та політичні аспекти, які є пріоритетними для Росії.
Тому, з точки зору Франції, важливо продовжувати взаємодію на найвищому рівні, проводити саміти. Підготовкою до чергового з них мала стати зустріч на рівні міністрів закордонних справ, і президент Путін, здавалося Парижу, був не проти нового раунду. Але цю зустріч було зірвано – російський міністр, заявив Кассанель, вважав свою участь у ній неможливою.
