Звільнення Коболєва: Чому і як ?, – в цьому вирішив розібратись політичний експерт Олександр Кочетков. Про це він пише на своїй сторінці в Фейсбуці.

Подаємо в оригіналі:

По-перше, давно пора було: за «Дюссельдорф плюс», закупівлі нібито європейського газу, постійне зростання ціни на газ при падінні її в світі, в кінці кінців, за багатомільярдні збитки «Нафтогазу».

Але звільнили Андрія Коболєва, зрозуміло, не тому.

Один дуже близький до президента чиновник, у якого вистачає часу не тільки на зовнішні ініціативи, а й на внутрішні спокуси, давно хотів підім’яти під себе такого козирного монополіста, як «Нафтогаз». Знову ж колишній зам Коболєва відомий мамалюб Юрій Вітренко виявився дуже серйозним заносчиком. Не донощиком, а саме заносчиком! Так як регулярно заносив тим, хто у нас бере (тобто, усім впливовим), те, що потім в деклараціях показується як тонни кеша.

А ще нинішній прем’єр в прагненні затриматися на посаді хоч ще на скільки-небудь, виявив готовність виконати будь-який список бажань ОП.

Але, як водиться, головним приводом виявилися не провальні результати роботи колишнього глави «Нафтогазу», а те, що Володимира Зеленського переконали, що у Коболєва прорізалися президентські амбіції. Ну да, Коболєв з Ситником регулярно шаруділи про ці свої адміністративні мрії, СБУ, очевидно, їх таки записало і президенту на стіл виклало.

До речі, найбільш працюючий у нас нині аргумент для зупинення кого завгодно. Може, і в новий законопроект про олігархів теж щось таке запишуть: спроби впливати або бажання замінити чинного президента караються 15 роками розстрілу. З конфіскацією.

Ну да ладно, повторюся: Коболєв давно заслужив, при цьому вийде ну зовсім не бідним. Знову ж, у активістів транснаціоналів траур, що окремо приємно.

А ось метод позбавлення від нього, коли спочатку на пару днів звільнили Наглядову раду «Нафтогазу», яка тільки і має право звільняти главу «Нафтогазу», потім рішенням Кабміну прибрали Коболєва, а потім повернули Наглядову раду – це крутіше, ніж указ про скасування указу про призначення конституційних суддів. Сказати, що ці викрутаси добивають законність в країні – це констатація очевидного, це як похвалити Ківу за вченість.

Я б того, хто вигадав таке збочення, знущатися над законом, посадив би років на десять. На підставі показань двох свідків, які померли ще за царя. За неправильний перехід вулиці. За спеціальним законом, прийнятим на один день, в якому такий перехід не по зебрі прирівнюється до згвалтування в збоченій формі.

А може, це Володимир Олександрович так тренується перед зустріччю з Путіним, жорсткість в собі виробляє? Тоді нехай на прем’єра Шмигаль зверне увагу – відмінна тренувальна груша!