Генерал Мартін Херем – командувач збройних сил Естонії, вважає, що Росія не стане набагато слабшою і не відмовиться від своїх стратегічних цілей щодо України навіть після поразки у нинішньому етапі війни.
Про це повідомляє ERR.
Генерал думає, що Росія не стане набагато слабшою військовою потугою і явно не відмовиться від своїх стратегічних цілей щодо України.
За словами генерала, важко визначити, скільки боєприпасів та зброї у Росії досі залишається, але показовим є те, що у війні застосовуються зовсім нові ракети.
“Тож, з одного боку, запаси точно зменшилися, але є певні виробничі спроможності. А якщо говорити про протиповітряні і протикорабельні ракети, які з 1980-х виробляли тисячами – то Росії цілом зручно зараз масово утилізовувати їх у війні проти України. Вони не точні, не особливо далекобійні, але роблять, м’яко кажучи, величезну шкоду. Думаю, зараз Росія може виробляти більше такого “тупого” металобрухту, ніж Захід. Але, у той же час, у неї обмежені можливості виробляти високотехнологічну зброю – вони є, але не такі, як у Заходу, і в цьому різниця”, – зауважує Херем.
Херем також також закликав не оцінювати ситуацію на полі бою для Росії так, як західні армії оцінювали би її для себе – якщо для них масштаби втрат як у РФ давно стали би неприйнятними і змусили би прагнути перемир’я, то для Кремля немає проблем у тому, щоб втрачати по 600-800 людей щодня і продовжувати намагатись наступати.
Зараз час працює на Росію, яка сподівається, що союзники готові вкладатися у підтримку України лише до певної “межі комфорту” для свого добробуту. Так вважає генерал.
“Звісно, Захід вже суттєво адаптувався і я хотів би сподіватися, що у нас ресурс більший. Питання навіть не так у ресурсах, як у тому, скільки кожен з нас готовий втратити. Ресурс Європи набагато більший, у цьому немає сумнівів – але питання у тому, скільки ми готові вкинути у воєнну машину”, – зазначив генерал.
Мартін Херем припускає, що нинішня війна може закінчитися у наступному році, але поки важко спрогнозувати, як саме це відбудеться і з якими результатами.
Втім, якщо Росія зазнає явної поразки і забереться з України, то, будучи такою як вона є зараз, шукатиме можливості для реваншу, хоч і не обов’язково в Україні.
“Це може статися де-завгодно, навіть у країні НАТО, якщо складеться зручна ситуація”, – вважає Херем.
Головний висновок з минулого року – що Росія не є непереможною і згуртована країна може чинити їй спротив.
Хочемо додати: напередодні Генасамблея ООН ухвалила запропоновану Україною та її партнерами резолюцію про принципи майбутнього мирного врегулювання. А у ніч на п’ятницю Китай представив обіцяний раніше план мирного врегулювання.
Обидва документи здатні здивувати.
Український документ виявився значно менш амбітним за очікування багатьох.
І водночас, китайський “мирний план” виявився кращим за очікування.
23 лютого відбулося голосування в Генеральній Асамблеї ООН за резолюцію про українську “формулу миру”.
Згадана “формула” – це перелік з 10 умов, або “10 кроків до завершення війни”, який Зеленський представив на саміті G20 у листопаді минулого року. Той план звучав як безсумнівно вигідна Україні ініціатива, він не містив жодних поступок з українського боку та передбачав жорсткі вимоги та обмеження, що накладаються на Росію – включно з компенсацією збитків, яку завдала її агресія; наданням міжнародних гарантій безпеки Україні; кримінальним засудженням керівництва РФ за злочин агресії тощо.
У цьому плані йдеться про те бачення перемоги, якого прагне Україна, тож його підтримка на рівні ООН була б реально потужним досягненням.
Документ, попри анонси, не містить так званого “мирного плану”. І абсолютно некоректно говорити, що він втілює “10 кроків до миру”, які торік представив Зеленський.
