У понеділок, прес-служба Ради ЄС оголосила, що ЄС здійснив крок у напрямку встановлення договірних відносин з Україною, що спрямовані на визнання та виконання судових рішень Євросоюзу та України у цивільних і комерційних справах.
Тепер країни-члени ЄС визнаватимуть і виконуватимуть українські судові рішення. Так само чинитиме й Україна в рамках Гаазької конвенції.
“Сьогодні Рада ЄС погодилася встановити договірні відносини з Україною в рамках Гаазької конвенції про визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних або комерційних справах”, – йдеться у повідомленні.
Гуннар Стрьоммер, міністр юстиції Швеції прокоментував, що з цим рішенням визнавати та виконувати рішення один одного зв’язки між ЄС та Україною лише зміцняться.
Конвеція зобовʼязує підписантів визнавати та виконувати іноземні судові рішення в цивільних і комерційних справах. Цей міжнародний договір уклали у 2019 році, Україна до нього приєдналася у 2022-му. Відповідно до документа, договірні відносини між Україною та ЄС будуть встановлені з 1 вересня 2023 року, якщо жодна зі сторін не заперечуватиме проти цього.
У ЄС вважають, що немає перешкод для таких договірних відносин з Україною. Перешкодами могли бути проблеми з незалежністю та ефективністю судової системи, корупцією та дотриманням основних прав.
За думкою держав-членів Європейського Союзу, немає жодних суттєвих перешкод, таких як проблеми з незалежністю та ефективністю судової системи, боротьбою з корупцією або порушенням основних прав, які могли б завадити встановленню договірних відносин між ЄС та Україною.
У подальшому цей крок сприятиме міжнародній торгівлі між Україною та Євросоюзом.
Нагадаємо, що раніше тему судової сфери підіймали посли та представники посольств країн “Групи семи”.
Андрій Смирнов зазначив, що отримав рекомендації від міжнародних партнерів, у яких ідеться про наступні кроки у судовій реформі з урахуванням перезапуску Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, та каже про “єдність думок” щодо вдосконалення роботи Верховного Суду, реформи Державної судової адміністрації.
У зв’язку з рекомендаціями щодо впровадження більш прозорого конкурсного відбору суддів КСУ, підвищення етичних стандартів та посилення дисциплінарних процедур, Смирнов зазначив, що багато з цих питань вже врегульовані в законопроекті про конституційну процедуру, який ще не було схвалено Верховною Радою.
“Посол Японії в Україні Кунінорі Мацуда, який головує у групі послів G7 із початку 2023 року, наголосив на важливості того, що судова реформа є пріоритетом для дипломатичних представників країн “Великої сімки” і для української влади. Посол США в Україні Бріджит Брінк зазначила, що судова реформа, яка вимагає багато зусиль, є важливою гарантією безпеки інвестицій. Вона підтримала позицію заступника керівника ОП стосовно того, що реформа має полягати не в переміщенні людей із посад, а у створенні міцних ефективних інституцій”, – зазначають в комюніке Офісу президента.
Посли висловили свої вітання щодо рішення з’їзду суддів України про вибір усіх восьми членів ВРП відповідно до своїх квот та висловили надію на подальший прогрес у сфері судової реформи. Запуск роботи ВРП є важливим кроком у процесі судової реформи України і сприятиме її європейській інтеграції.