У Пенсійному фонді не вистачає грошей. У четвер, 16 січня, Кабмін затвердив бюджет ПФ в розмірі близько 398,2 млрд. грн. При цьому власних коштів у фонду набагато менше – всього близько 230,6 млрд. грн.

"Дірку" традиційно планують латати за рахунок бюджету. У 2019 р всі платники податків країни скинуться на пенсії 167,5 млрд. грн. Це на 28,2 млрд. Більше, ніж в минулому році. Постійне зростання бюджетних вливань в ПФ насторожує експертів.

"Пенсійний фонд просто" зламався ". Бюджетне субсидування говорить про те, що пенсійна реформа в Україні, м'яко кажучи, провалилася", – вважає економіст Олексій Кущ.

На практиці це означає, що цілком можливі перебої з виплатами пенсій. Адже бюджетні вливання в ПФ нічим не гарантовані. Крім того, в скарбниці просто немає грошей. "Тепер доведеться придумувати, де взяти кошти на фінансування Пенсійно фонду. Швидше за все, це будуть нові податки і підвищення ставок уже існуючих зборів, тиск на бізнес і негласна команда фіскальної служби, збирати більше грошей", – пояснив глава секретаріату Ради підприємців при Кабмін Андрій Забловський, повідомляє "Страна"

Як зазначено в пояснювальній записці до постанови Кабміну "Про затвердження бюджету Пенсійного фонду на 2019 рік", загальна сума доходів ПФ складе трохи більше 398 млрд. грн. З них майже 100 млрд. – перехідні залишки з 2018 р, 230,6 млрд. -власні доходи.


Остання стаття майже повністю складається з єдиного соціального внеску, який платять до ПФ всі працюючі українці і підприємці. У 2019 ЄСВ планують отримати 225 млрд. грн. Для порівняння: в минулому році Пенсійний фонд отримав від єдиного соціального внеску 208,3 млрд. грн. Тобто, надходження зростуть, але ненабагато – всього на 16,7 млрд. грн. або близько 8%, що навряд чи покриє навіть темпи реальної інфляції (вона очікується на рівні 9-10%, хоча в бюджеті закладена цифра в 7,4%). При цьому показник в 225 млрд. Є прогнозними – його вирахували на основі оцінок Мінфіну загального зарплатного фонду країни і грошового забезпечення військовослужбовців на цей рік (1149 млрд. грн.).

В реальності він ризикує виявитися менше. "Наприклад, в минулому році плани зі збору ЄСВ не виконали – замість 208 млрд. Отримали 196 млрд. Швидше за все, головна причина в тому, що переоцінили фонд оплати праці та чисельність працівників. Українці активно мігрують і це вже відчувається. А так як цей процес триває – відрахування в ПФ теж можуть скоротитися ", – вважає економіст Віктор Скаршевський.

"Питання до влади – як при заявленому зростанні ВВП на 3% в рік і, нібито, збільшенні реальних доходів громадян, надходження до Пенсійного фонду у нас ростуть так незначно", – говорить Олексій Кущ.

За його словами, бюджет ПФ "зламався" після реформи ЄСВ в 2016 році. Тоді під натиском великого бізнесу ставку знизили майже вдвічі в розрахунку на детінізацію економіки та зростання податкових надходжень. Але ці очікування не виправдалися.

"Підсумок виявився плачевним – дефіцит пенсійного фонду зріс з 60 млрд. грн. Спочатку до 130 млрд., А тепер вже майже до 170 млрд. Ніякої деталізації не відбулося. А так як ЄСВ нараховується на загальний зарплатний фонд, виграли навіть не рядові українці, а великі компанії. Вони економлять на податок до 2 млрд. грн. в рік ", – підрахував Олексій Кущ.

На його думку, одного зниження ЄСВ для деталізації зарплат виявилося мало, а інші методи (в тому числі, контролю) держава не підключило. В результаті скромне зростання надходжень тут же з'їдає інфляція, а дефіцит ПФ з року в рік тільки зростає, тим більше, що пенсійні виплати щорічно збільшуються.

В цьому році, зокрема, запланована індексація пенсій (приблизно на 17%) з березня, а з січня почали повертати старі борги екс-військовим, що потягне на "зайві" 8 млрд. грн.

На пенсійні борги – 50 млн, "Укрпошті" – 500 млн, на проїдання – 3,6 млрд.

Щоб забезпечити виплату пенсій, державі доводиться латати діру в ПФ з інших джерел. У минулому році на пенсії з бюджету пустили 139,3 млрд. грн. Але це тільки офіційний дефіцит ПФ. Насправді навіть цього фінансування не вистачило – Фонд додатково перевитратив 10,7 млрд. грн., Які в грудні "засвітили" в поправках до бюджету-2018. Цю суму до Пенсійного фонду перекинули з інших видаткових статей.

"Зокрема, 2 млрд. грн. Забрали з фонду дотацій фермерам і 7,2 млрд. – з дитячих виплат. Влада тоді пояснили: мовляв, вдалося заощадити, так як реальна народжуваність виявилася нижчою за прогнозовану. Але навіть цих коштів виявилося недостатньо і по підсумком року ПФ ще залишився винен Держказначейству 4,8 млрд. грн. тобто, замість "офіційного" дефіциту в 139,3 млрд. вийшла дірка в 155 млрд. грн. ", – підрахував Віктор Скаршевський.

На цей рік Кабмін заклав на ці цілі вже 167,5 млрд. Тобто, якщо власні надходження Пенсійного фонду зростуть всього на 8%, то державне фінансування – більше ніж на 20%.

"Дефіцит – просто величезний. І хоча нам обіцяли, що після пенсійної реформи він зменшиться, практика показує, що діра, навпаки, тільки зростає", – говорить глава Українського аналітичного центру Олександр Охрименко.

"Зайві" 28,2 млрд. грн. з бюджету – це майже по 700 грн. з кожного українця, яким, по -суті, доведеться скинутися на пенсії. Трохи більше 167 млрд. Бюджетних вливань піде на забезпечення виплат самих пенсій (з урахуванням їх підвищення військовим з 1 січня, а всім іншим – з березня 2019 р). Ще 500 млн. грн. закладено "Укрпошті" – на компенсацію доставки пенсій.

Ці гроші поштовикам пообіцяв президент Петро Порошенкопосле того, як "Укрпошта" пригрозила зупинкою, нібито, збитковою доставки. Хоча, як розповіли експерти, пенсії ніколи не були для "Укрпошти" великий тягарем, так що, швидше за все, в даному випадку мова йде про банальні преференції поштовикам.

Як припустив один з експертів, це, свого роду, плата за те, щоб в розпал передвиборної кампанії "Укрпошта" не піднесла владі неприємний сюрприз і не зірвала доставку грошей електорату.

50 млн. грн. в бюджеті передбачено на компенсації пенсіонерам, які ті зможуть відсудити в судах.

Цим зараз активно займаються екс-силовики. Вони масово відсуджують собі по кілька тисяч гривень за неправильно нараховані пенсії (без урахування роботи в особливих умовах, преміальних та ін.). Але, як розповів пенсіонер системи МВС Ігор Сухар, вибити гроші з держави вкрай складно – посилаючись на брак грошей, влада ставить пенсіонерів у чергу, а там своїх компенсацій люди чекають ще з 2012 року. Чи вистачить 50 млн. На всі виплати – велике питання.

У бюджеті ПФ закладено також 643,2 млн. грн. на виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам, які в минулому році звернулися за поновленням виплат. Але доплат за старими боргами (з 2014р) ця сума не враховує, – йдеться в пояснювальній записці.

Цікаво, що в експертних висновках зафіксовано зауваження Мінфіну з приводу занадто великих витрат на утримання самого ПФ (адміністративні витрати, витрати на управління та ін.). На це піде 1,2% всього пенсійного бюджету (без урахування минулорічного залишку), а це – ні багато, ні мало – 3,6 млрд. грн.

"Це не відповідає рекомендаціям Кабміну, пописати в постанові №710" Про ефективне використання державних коштів ", зокрема, для ПФ в розмірі 1%", – говориться в експертів висновках. Олександр Охріменко каже, що експерти давно підозрюють про масштабні корупційні схеми в ПФ.

"Заплутані адміністративні витрати, немає реєстру пенсіонерів, все це – грунт для корупції. Але повноцінного аудиту фонду до сих пір так і не провели", – відзначає він.

Звідки гроші

Але найцікавіше запитання – як влада планує забезпечити фінансування Пенсійного фонду, враховуючи, що в скарбниці катастрофічно бракує грошей. За -суті, бюджетні гроші будуть ділити відразу не кілька стратегічних статей, і Пенсійному фонду доведеться стати в загальну чергу.

"Зрозуміло, що своєчасні виплати пенсій, ще й в передвиборному циклі, для держави пріоритетні. На крайній випадок, якщо грошей не вистачатиме, включать друкарський верстат", – допускає Олексій Кущ. Втім, такий варіант навряд чи схвалить МВФ. Так що, швидше за все, влада буде посилено шукати додаткові можливості наповнити Пенсійний фонд, – вважає Андрій Забловський.

"Уже зараз гарячково шукають способи збільшення доходів, в тому числі, за рахунок податків", – розповів він.

Одну з ідей ще з минулого року просуває Мінсоцполітики – мова йде про ЄСВ з великих зарплат (зараз максимальна сума для стягнення єдиного соціального внеску – 55 тис. грн., Понад неї податок вже не нараховується).

Популярне: Можна не платити? Газовики розповіли, що робити з вказаним в нових платіжках боргом

Як розповів в недавньому інтерв'ю "Страні" міністр соціальної політики Андрій Рева, в Україні понад 50 тис. Осіб отримують зарплату понад 55 тис. грн. Але платять ЄСВ вони тільки 8%, а не 22% як всі інші українці. Крім того, Андрій Рева озвучив плани по деталізації зарплат.

"Візьмемо середній і дрібний бізнес. 75% працівників отримує офіційну зарплату 3720 грн., Це величезний масив тіньової зарплати. 84 тис. Керівників показують мінімалку. А до 4 тис. грн. Отримує 20 тис. Директорів тільки по Києву. Ми сказали – добре . Але ЄСВ заплатите з двох зарплат. Ви ж все-таки директор. доплатити в ПФ по 1 тис. грн. в місяць ", – зазначив Рева.

Втім, новий бюджетний рік вже почався, а масштабні плани з пошуку грошей до Пенсійного фонду поки існують тільки в головах чиновників. Так що розраховувати на ці доходи всерйоз не варто, – впевнені експерти. До того ж, за словами Олексія Куща, в общем-то здорову ідею Мінсоцполітики може звести нанівець один нюанс – відомство лобіює не тільки розширення бази оподаткування, а й збільшення пенсій тим, хто буде платити збільшене ЄСВ.

"У підсумку, наскільки виростуть доходи ПФ невідомо, а от витрати точно збільшаться", – говорить Кущ.

Андрій Забловський каже, що влада спробує накачати дохідну частину бюджету за рахунок збільшення надходжень від податків. І на цьому шляху всі способи хороші. Так Фіксальна служба отримала негласну команду кинути всі зусилля на максимальний збір податків.

Їх "накачують" штучно, скажімо, навмисно збільшуючи базу оподаткування, тобто, митну вартість товарів. Особливо часто на свавілля митників скаржаться автомобілісти. Митниця, нібито, при оформленні імпортних авто, враховує не ті цифри, які вказані в договорі купівлі-продажу, а "малює" суму "зі стелі" – і часто вона в 1,5-2 рази вище реальної вартості машини.

Відповідно, різко виростає вартість розмитнення. Такі ж "фокуси" митники роблять і з іншими імпортними товарами.

"Не виключено, що якщо це не допоможе, будуть переглядати ставки податків, а також перерозподіляти гроші на ПФ в ручному режимі", – говорить Забловський.

Це означає, що збої в графіку пенсійних виплат, подібні до тих, що вже були влітку 2018 року, не виключаються. Тим більше, що офіційні цифри дефіциту ПФ в 167,5 млрд. Грн., Швидше за все, виявляться заниженими, і фонду доведеться "позичати" у Держказначейства до 15-20 млрд. грн., Прогнозує Скаршевський. На його думку, шукати гроші, яких бракує влади будуть колишнім способом – перекидаючи кошти з інших витратних статей, в тому числі, соціальних.