Голова Луганської обласної військової адміністрації (ОВА) Сергій Гайдай оцінює шанси звільнити території області, які були зайняті росіянами не тільки з 24 лютого, а й ще з 2014 року, як дуже високі. Він також іронічно припустив, що Україна могла б «звільнити народ», який проживає в Бєлгородській чи Ростовській області.
Про це Гайдай сказав у інтерв’ю «Главкому».
«Я вам скажу, що прийде час, коли ми просто будемо стримувати своє бажання звільнити народ, який проживає в Бєлгородській чи Ростовській області. Тому що я впевнений: там багато людей хочуть створити Бєлгородську Українську Народну Республіку та референдум провести. Подивимось, як все це буде», – зазначив Гайдай.
Глава Луганської ОВА зазначив, що окупанти «ЛНР» на тлі успішного контрнаступу українських військових наразі «сидять на валізах» та готові у будь-який момент втекти до Росії.
«Вони (окупанти) кажуть, що жодної паніки нема, все нормально і під контролем. Єдине, що визнають – їм важко, і що українська армія, дійсно, має успіх. Паніки нема, але видно, що вони в принципі всі на валізах. Їм же там недалеко від Луганська до Росії, тому готуються. Нехай втікають. У нас є працівники, які одразу можуть працювати і на електромережах, і займатись водоканалом, і газопостачанням – будь-якими питаннями. У нас достатньо людей, які фахово будуть працювати в кожній галузі. Повірте мені, що людей, які працюють десь в інших областях, але хочуть повернутися, – величезна кількість. Я тільки сьогодні спілкувався з керівником ЛЕО («Луганське енергетичне об’єднання») і він каже, що так, люди роз’їхалися хто куди, і зараз з роботою важко. Але як тільки буде повідомлення «Будь ласка, повертайтесь», вони одразу готові приїхати і працювати.», – сказав Гайдай.
Окрім цього, Голова Луганської обласної військової адміністрації (ОВА) Сергій Гайдай відповів на запитання, яке тривожить багато кого, чи правда це, що успішна історія з нашим контрнаступом та російським відступом, може бути якоюсь пасткою.
На думку Гайдая – ні, якщо б це була розроблена передислокація – вони б не залишали нам сотні одиниць важкої техніки, тисячі полонених і заповнені склади з боєкомплектами.
Вірогідність контрнаступу з їхнього боку Голова Луганської обласної військової адміністрації оцінює іронічно.
А хто там буде наступати – перелякані «лнрівці»? Ми ж так само бачимо, що в них іноді глибоко в тилу на складах відбувається якась «бавовна».
Коментуючи евакуацію з прифронтових територій, Гайдай заявив, що у будь-якому випадку треба людей вивозити, тому що це, як мінімум, зона постійних обстрілів. Ці паскуди постійно по Краматорську б’ють артилерією, по Бахмуту. Людей, 100%, треба вивозити та рятувати їх життя. Жодне майно не варте життя цих людей, а далі їх вже можна повертати назад після того, як лінія фронту піде подалі, в бік кордону з Російською Федерацією.
Сергій Гайдай попередив, що на жаль, іноді журналісти десь трохи прикрашають або перекручують певні слова. Я ніколи не казав про те, що Сватове звільнили. Так, в Сватовому, в Кремінній не було російських військ протягом певного часу, але ці міста не звільнені. Частина Луганської області, навколо якої постійно йшли бої і яка так і не була окупована – це Білогорівка біля Лисичанська.
Стрімкої деокупації Луганської області, як на Харківщині, на жаль, не буде. У Харкові спрацював ефект несподіванки і дуже гарно підготовленої операції, але російські війська втекли якраз в Луганську та Донецьку області. Зараз вони зариваються між Сватовим і Троїцьким, готують укріпрайони і в Старобільську так само. Тобто з нашого боку вже не вийде такий швидкий контрнаступ, коли окупанти будуть всі перелякані та повтікають.
Тут буде набагато важче, ніж в Харкові. Не будемо забувати, що навіть якщо вони десь і почнуть втікати на початку контрнаступу, – лінія розмежування у нас проходить через всю Луганську область, від Попасної до Станиці Луганської. З нашого боку укріпні споруди розбиті, а з їхнього, де вони вісім років тримали лінію розмежування, вони залишились й достатньо потужно забетоновані. Тобто це потужна лінія захисту, яку доведеться проходити не так, як це робить русня, – в лобову, а військовою майстерністю, яку, в принципі, показують наші генерали,-підсумував він.