На Донбасі існує загроза виникнення масштабної екологічної катастрофи через закриття вугільних шахт. Усе тому, що шахти раніше стримували підземні води, а після їх закриття відбувається підйом рівнів цих підземних вод, передає Корупція.Інфо.
Про це в інтерв'ю виданню "Цензор.НЕТ" розповів гідрогеолог, доктор технічних наук, головний науковий співробітник Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного розвитку Євген Яковлєв.
"Відмовившись від закупівель вугілля з тієї території, ми зробили економічно невигідними більшість їх шахт. Це ускладнило ситуацію в екологічному плані. І ці проблеми на Донбасі сьогодні однакові для обох сторін", – зазначив науковець.
Він також констатував, що сам донбаський регіон мінімум 30 років є "великою екологічної аномалією, навіть якщо брати світові масштаби".
"Тут постійно були позамежні нормативні забруднення води, ґрунту і приземної атмосфери. Раніше навіть цей відносно рівноважний стан тримався на тому, що рівень підземних вод стримувався шахтами на безпечній глибині. Верхня зона порід була не перенасичена водою (ставками, шахтними водами)", – пояснив Яковлєв.
Він продовжив, що коли на сьогодні активно скорочується або не відбувається видобуток вугілля – по обидві сторони – почався підйом рівнів з глибини нагору.
"Раніше ця проблема була локальною, оскільки шахти закривалися потихеньку. Були точкові підтоплення в Краснодоні, в Донецьку, в Стаханові, оскільки поверхня за рахунок виїмки вугілля опустилася від 2 до 7 метрів. А тепер води повертаються на колишній рівень", – розповів гідрогеолог.
Він наголосив, що наслідки від виходу вод на поверхню можуть бути жахливими: солона вода, що залягає глибоко, вийде на поверхню, заболочуючи і засолюючи місцевість.
Ми отримаємо присивашші. Але це не все. Справа в тому, що коли виймали вугілля з пластів, утворилися тріщини. І тепер вони заповнюються водою, порода розкисає і стає слабшою. У таких місцях ґрунт осяде додатково. А майже половина міст Донбасу стоїть на таких територіях. Почнуть тріщати будинки і рватися водопровідно-каналізаційні і газопровідні труби,
– прогнозує Яковлєв.
Окрім того, за його словами, видобуток вугілля супроводжується виходом газу, що теж становить небезпеку.
"Він (газ) починає бігти по тріщинах, з ослабленими зонами. Вже бували випадки, коли бабуся пішла в підвал, сірником черкнула, і все… За всю історію на Донбасі витягнуті на поверхню приблизно 10 мільярдів метрів кубічних порід і вугілля. Що в підсумку? Вугілля узяте, а породи зсипані в терикони. Їх приблизно півтори тисячі, більше трьохсот з них горять. Але з новими ризиками перебудови породного масиву, коли піднімаються вода і газ, ситуація стає катастрофічною. Що таке газ для палаючого терикону? Вибух. Що таке вода для палаючого терикону? Пара і вибух. Такі епізоди були одиничними, тепер можуть стати масовими. Це практично всі вуглепромислові міста – близько 90 населених пунктів", – розповів науковець.