Поки протестувальники під “Феофанією” завершили акцію насипання холодного асфальту на зелену картонку з написом “Зе” і зображенням наручників, Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з учасниками революцій 1991, 2004, 2013-2014 років, захисниками держави та представниками інтелектуальної еліти. Це перше подібне спілкування керівництва країни. Глава держави приєднався до розмови за допомогою відеозв’язку.

Президент заявив, що здобутком трьох революцій є нова свідомість як громадян, так і влади. Кожен громадянин нашої держави знає – зміни справді можливі.

«Фраза «Від мене нічого не залежить» – це є на сьогодні міф. Точно зрозуміло, що разом ми можемо все. А кожен наступний правитель знатиме, що воля народу – вона є вирішальна, її неможливо зламати, проти неї неможливо і не потрібно йти», – сказав він.

На переконання Володимира Зеленського, нам як суспільству потрібно з холодною головою відповісти на питання: які уроки ми маємо винести з трьох революцій та як не повторювати помилок?

«На мою думку, ми досить легко та згуртовано об’єднуємося проти. Проти несправедливості, неправди, проти конкретного правителя, одним слово – проти чогось або проти когось. І коли це зникає, підсвідомо настає розслабленість. Ми забуваємо, що це тільки проміжна перемога, яка ще не означає дійсно настання змін», – зазначив Президент.

Глава держави вважає, що цим здебільшого користуються політики. І це призводить до нових революцій.

«Якби більша частина з того, що декларували у 2004 році, була виконана – не сталась би революція у 2013-му. Зрозуміло також, що у 2019-му наше суспільство ще раз підкреслило, що воно дуже незадоволене якістю тодішньої держави, і тому зробило свій вибір усупереч надіям старих еліт. Я вважаю, що то була деякою мірою електоральна революція», – сказав він.

Президент наголосив, що чинна влада сьогодні прагне та обов’язково запровадить інструмент народовладдя. Це – один зі шляхів, коли воля народу отримуватиме форму реальних, легітимних рішень. Коли громадянин матиме можливість бути почутим, не ризикуючи життям на барикадах.

Водночас існує низка завдань, які належить вирішити. Йдеться, зокрема, про те, як згуртувати суспільство не «проти», а «за». Чи здатні ми прийняти думку більшості, якщо вона суперечить власним поглядам? Де грань між свободою та анархією? Як захистити громадян від пропаганди, не порушуючи при цьому свободу слова? Як забезпечити верховенство права, коли для частини суспільства вину або невинуватість людини визначає не суд, а соціальні мережі?

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль висловив переконання, що Україна стане членом Європейського Союзу. Але не менш важливо, як держава та суспільство пройдуть цей шлях. Адже це – щоденна робота, яка змінює наше життя, його якість.

«Ми відмовляємося від радянських рудиментів у економіці, ми стаємо відвертішими та толерантними. Вчимося піклуватися та підтримувати один одного. Змінюється наша політична культура. Суспільство змінюється. Але цього не сталося б без доленосних подій 1991, 2004 та 2014 років. І саме тому ми назавжди у боргу перед тими, хто поклав своє життя заради кращого майбутнього України», – наголосив він.